Використання РРО регламентується Законом про РРО, а використання платіжних карток – Законом про платіжні послуги. РРО і платіжні картки – це різні речі і відповідно регулюються різними законами. Через те, що розрахунки платіжними картками належать до розрахункових операцій, такі розрахунки практично завжди реєструються через РРО з видачею платнику чека РРО. Проте жодний закон не містить вимоги про те, що якщо є РРО, то обов’язково разом з ним повинен бути і POS-термінал. Вимоги до обов’язкового застосування РРО та POS-терміналу є різними.
Обов’язок застосування РРО визначений ст. 3 Закону про РРО. Якщо є розрахункова операція, то вона повинна реєструватись через РРО. Жодних норм про одночасне застосування POS-терміналу Закон про РРО не містить.
Обов’язок торговців застосовувати POS-термінали регламентований ст. 38 Закону про платіжні послуги. Відповідно до ч. 28 ст. 38 Закону про платіжні послуги, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
Відповідно до ч. 29 ст. 38 Закону про платіжні послуги, торговцям забороняється:
1) у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;
2) встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
3) встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.
Торговці мають право заохочувати держателя до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.
Терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабміном.
Згідно з постановою Кабміну від 29.07.2022 року №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» у суб’єктів господарювання виникає обов’язок застосування POS-терміналів, а саме:
- з 1 січня 2023 року POS-термінали мають бути в торговців, які займаються торгівлею у населених пунктах, де проживає понад 25 тис. людей;
- з 1 січня 2024 року термінали повинні мати торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах, де проживає від 5 до 25 тис. людей;
- з 1 січня 2025 року це правило почне застосовуватися і до торговців, які ведуть діяльність у населених пунктах, де проживає менше ніж 5 тис. людей;
- з 1 січня 2026 року це правило почне застосовуватися і до торговців - фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої групи, торговцв, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
З 1 січня 2023 року обов'язок приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) виникає також у підприємств торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів.
В даному випадку розрахункові операції не проводяться, а РРО був зареєстрований виключно для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, щоб можна було відпускати пальне через ПРК. Також особливість даної ситуації в тому, що продавець не має АЗС і реалізує пальне лише певному колу покупців, тому що він не брав на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (тобто це не публічний договір згідно зі ст. 633 ЦКУ). Договір продажу пального покупцям не є публічним, тому що пальне у цього продавця можуть отримати тільки ті покупці, які уклали з ним окремий договір і сплачують за продане їм пальне безпосередньо на рахунок продавця. Тому й розрахункових операцій тут немає, і немає обов’язку приймати платіжні картки.
І лише в тому випадку, коли продавець пального візьме на себе обов’язки згідно публічного договору продажу пального, а відтак почне приймати оплату готівкою або картками, і одночасно за умови, що він має обов’язок застосовувати POS-термінал згідно Постанови №894, він буде зобов’язаний використовуавти POS-термінал. Але для цього потрібно буде організувати роботу АЗС, це вже буде публічний договір і зовсім інша історія.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити