Приймання платежів за реалізоване програмне забезпечення через інтернет: чи потрібен РРО?

У даній ситуації є два аспекти:

• Відсутність місця проведення розрахунків;
• Звільнення інтернет-розрахунків за послуги від застосування РРО.

Далі розглянемо, як їх можна застосувати в даному випадку.

Відсутність місця проведення розрахунків

В ІПК від 19.10.2017 р. №2294/Л/99-99-14-05-01-14/ІПК податківці писали, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги) фізичні особи - підприємці платники єдиного податку II групи, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1,0 млн грн (у 2021 році ця величина не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто 1,32 млн грн), зобов’язані застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт Visa і МаsterCard із використанням мережі Інтернет.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі, зокрема, при виданні програмного забезпечення дистанційним способом за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується. Аналогічне можна сказати і в разі  надання інформаційних послуг дистанційно засобами телекомунікаційного зв'язку.

Аналогічну точку зору податківці висловлювали і в 2018 році, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Також див. аналогічне роз’яснення 2020 року тут https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/60649. Податківці пишуть, що у разі перевищення обсягу доходу більше 1000000 грн (у 2021 році – більше ніж 1320000 грн) при отриманні коштів від споживачів за реалізований Програмний продукт (ліцензійні ключі в електронному вигляді) через платіжні системи (Приват24, Монобанк, Liqрау та інші) із застосуванням ЕПЗ за допомогою мережі Iнтернет застосування РРО є необов'язковим за умови відсутності фізичного контакту Підприємця та споживача, зокрема у випадку, коли Підприємцем (надіслано) споживачу рахунок та Програмний продукт (ліцензійні ключі в електронному вигляді) в електронному вигляді за допомогою мережі Iнтернет та сплата коштів за таким рахунком і за такий продукт також здійснюється за допомогою мережі Iнтернет.

Звільнення інтернет-розрахунків за послуги від застосування РРО

У жовтні 2020 року ми розглядали принципи роботи інтернет-еквайрингу у нашій аналітиці тут  https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/65839, і дійшли висновку, що отримання платежів з допомогою інтернет-еквайрингу є розрахунквою операцію, а відтак вимагає застосування РРО.

Далі, з 10 грудня 2020 року ст. 9 Закону про РРО  було доповнено новим пунктом 14, згідно якого РРО не застосовується при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Ми писали про ці зміни у матеріалах:

https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/66677

https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/67022

https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/67050

Податківці в ІПК від від 30.04.2021 р. №1805/ІПК/26-15-07-07-01-14теж про це згадують, посилаючись на цю норму. В цій ІПК зроблений висновок про те, що у разі приймання дистанційної оплати через системи LiqPay, Portmone, Easy Pay за послуги (в т.ч. інформаційно-консультаційні) РРО можна не застосовувати.

Але чи можна застосувати цей підхід до продажу програмного забезпечення, яке з точки зору цивільного законодавства послугами не є, хоча й надається дистанційно? Наразі коментарів податківців з цього питання знайти не вдалося, тож радимо направити їм власний запит на отримання ІПК з цього питання.

Втім, на нашу думку, в даному випадку достатньо буде і першої підстави для незастосування РРО - відсутність місця проведення розрахунків. При цьому не має значення, від кого надходять платежі – від резидента чи від нерезидента.