Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про РРО, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.
Разом з цим, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
При цьому, як зазначали податківці, при здійсненні виключно безготівкової форми оплати (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) споживачами виставлених рахунків за реалізовані товари (послуги) РРО можна не застосовувати. Крім того, РРО не застосовується при оплаті у безготівковій формі через установи банку або ПТКС, що належать банку.
Проте при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим.
Оплата надходить через кур’єрську службу
У такому випадку кошти отримуються не від покупця таких товарів, а від кур’єрської служби в безготівковій формі (шляхом перерахування з рахунку на рахунок), а отже, така операція не підпадає під визначення розрахункової операції.
Погоджуються з таким підходом і податківці. Зокрема, в консультації від 22.03.2019 р. №1180/6/99-99-14-05-01-15/ІПК вони зазначають, що у разі отримання коштів у відділенні кур'єрської служби доставки за раніше відправлений товар (споживач через службу доставки здійснив кур’єрській службі післяплату за придбаний товар), зазначена операція не потребує проведення через РРО у продавця.
Детальніше це питання ми розглядали у нашому аналітичному матеріалі.
Оплата з рахунку клієнта за банкетне обслуговування
Варто звернути увагу, що податківцями (тут та тут) випадки, наприклад, оплати через мобільний додаток банку трактується як розрахункова операція.
Якщо ж оплата від клієнта надходить безготівково з рахунку на рахунок без застосування платіжної картки (або через установу банку чи ПТКС банку), то застосовувати РРО не потрібно – така операція не є розрахунковою.
А от у випадку, якщо клієнт оплачує послуги через POS-термінал, або через платіжний застосунок на сайті, хоч і безготівково, але із застосування платіжної картки, то податківці наполягатимуть на необхідності застосовувати РРО, оскільки вважають, що це розрахункова операція.
Нашу позицію з цього питання ми наводили тут.
Крім того, з 10 грудня 2020 р. статтю 9 Закону про РРО доповнили п. 14, згідно з яким РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Тобто пільга стосується саме послуг (а в даному випадку це обслуговування банкету) і оплат через банківські сервіси. Скоріш за все під цю пільги потраплять як раз таки оплати через клієнт банк та інтернет додаток мобільного банку. Однак от інтернет-еквайринг (застосування платіжного застосунку LiqPay, ОщадPAY, Platon, Fondy, iPay.ua та інших на підставі договору еквайрингу) як і раніше, вимагатиме застосування РРО.
Детальніше нові зміни ми розглядали тут.
Проте наразі варто почекати роз’яснень від податківців, цілком можливо, що оплати через мобільний додаток банку будуть звільненні від необхідності застосовувати РРО.
Застосування РРО при отриманні передоплати
Як було зазначено вище, РРО застосовується при здійснені розрахункової операції, яка, своєю чергою, є приймання готівкових коштів, платіжних карток тощо. При цьому не важливо чи здійснюється це передоплата чи оплата повної вартості поставленого товару/послуги.
Під повною сумою покупки мається саме повна сума розрахункової операції – тобто всієї суми отриманих коштів, незалежно від того, чи є вони передплатою, чи ні. Зокрема, і самі податківці роз’яснювали, що розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО з зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів».
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити