• Посилання скопійовано

Юрособи - «єдинники» застосовують РРО незалежно від обсягу доходу

Юрособа - платник ЄП ІІІ групи (без ПДВ) надає юридичні послуги. Оплату отримує як на розрахунковий рахунок, так і готівкою від фізосіб. Чи потрібно застосовувати РРО у разі оприбуткування оплати через касу підприємства з випискою ПКУ? Чи потрібно вести КОРО?

Пунктом 1 ст. 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції* в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), проводити такі операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Своєю чергою, пп. 296.10 ПКУ звільняє від застосовування РРО до досягнення протягом року 1 млн грн доходу лише фізособі підприємців ІІІ групи. Тобто таке звільнення на юридичних осіб не поширюється – вони зобов’язані застосовувати РРО при здійснені розрахункових операцій в загальному порядку, незважаючи на обсяг свого доходу. Про це свого часу писали київські податківці.

Крім того, можливість проводити такі розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, замість застосування РРО можливе лише за умови здійснення торгівлі продукцією власного виробництва (п. 1 ст. 9 Закону №996). У даному ж випадку підприємство здійснює надання послуг, а не реалізацію продукції. Про це, зокрема, зазначали й самі податківці.

Зверніть увагу, що при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується. При цьому, під безготівковими розрахунками мається на увазі перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Таким чином, підприємство відразу (з дати першої готівкової операції) мало застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій, не зважаючи на обсяг доходу.

Що ж до КОРО, то змінами до п. 1 глави 1 р. ІІ Порядку №547 визначено, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО, у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії можуть не здійснювати розрахункові операції до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії. У такому разі вони можуть не реєструвати КОРО на РРО, а ті хто вже зареєстрував – скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування. Такі суб’єкти господарювання повинні затвердити відповідний власний розпорядчий документ (норма діє з 01.10.2018 р.). Про це ми раніше писали тут.

_____

* розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»