Інтернет-торгівля та РРО: як використовувати, якщо оплата надійшла у вихідний чи неробочий час

Зміни в законодавстві з 2020 року

Дійсно, у 2020 році ситуація для єдинників щодо використання РРО зміниться, про що ми писали тут.

До 30 вересня 2020 року (включно) ФОП на єдиному податку І групи, а також II-IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень, зможуть не застосовувати РРО. Це не стосується тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також продають лікарські засоби та вироби медичного призначення. Адже такі СГ й наразі зобов’язані використовувати РРО.

А ось вже з 1 жовтня 2020 року реалізація товарів (надання послуг) через мережу Інтернет вимагатиме від ФОП на єдиному податку 2 та 3 групи застосування РРО – незалежно від обсягу річного доходу. А з 01.01.2021 р. усі підприємці 2 та 3 групи повинні будуть застосовувати РРО в разі проведення розрахункових операцій. А до них Закон про РРО відносить не лише готівкові розрахунки, а і приймання до оплати платіжних карток.

При цьому, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується (підкатегорія 109.02 ресурсу «ЗІР» «Чи необхідно застосовувати на господарській одиниці РРО ФОП платнику ЄП, яка здійснює реалізацію супутніх товарів за готівку, а технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, в безготівковій формі шляхом внесення готівки через установи банку?»). Навіть зміни, внесені до Закону про РРО, які запрацюють у 2020 році, цього правила не змінять. Ми про це писали тут.

РРО у неробочий час

Що стосується використання РРО у позаробочий час та у вихідні, то податківці у підкатегорії 109.06 ресурсу «ЗІР» на питання: «Яким чином проводити через РРО оплату за товар СГ, що здійснюють реалізацію товару за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет, якщо кошти надійшли після робочого дня або у вихідні чи святкові дні?» відповідають: «Суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет - сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють реєстратор розрахункових операцій на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати реєстратор розрахункових операцій на транспортний засіб, яким здійснюється доставка».

Як бачимо, відповідь є лише на першу частину запитання. Втім відповідь вони дають в ІПК.

Так, в ІПК ГУ ДФС у Харківській обл. від 30.05.17 р. №412/ІПК/20-40-14-10-17 та ІПК ДФС у Харківській області від 26.05.2017 р. №387/ІПК/20-40-14-10-17 податківці роз’яснили: «Питання щодо з'єднання РРО з платіжними системами, які приймають кошти в безготівковій формі цілодобово за допомогою мережі Інтернет на даний час законодавчо не врегульоване. У зв'язку з цим, пропонуємо Вам проводити розрахункові операції через РРО після зарахування коштів на Вашу картку у розмірі отриманої оплати.

Враховуючи, що споживач замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосування платіжних систем використовуючи мережу Інтернет, за умови доставки таких товарів поштою або кур'єрською службою, суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон в момент відправки товару покупцю».

Тобто податківці пропонують пробивати чек РРО при надходженні оплати через систему LiqPay слід саме на підставі виписки з фінансової установи, тобто після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Це ідеальний варіант у випадку, якщо покупець спочатку оплачує товар, а потім його забирає (самостійно чи за допомогою кур’єрської служби) й оплата вже є на рахунку СГ.

Якщо ж, оплати ще немає, тобто СГ ще не отримав кошти від фінустанови, то відповідно й чек РРО не вибив, а клієнт або вже прийшов у магазин за товаром, або вже товар слід відправляти покупцю, то вищевказані роз’яснення не підходять. У такій ситуації логічно буде пробивати чек РРО у момент відвантаження товару, про що й говорять податківці. У листі ДФСУ від 29.08.17 р. №1743/6/99-99-14-05-01-15/ІПК вони зауважують, що пробивати чек РРО потрібно незалежно від того, чи надійшли кошти за товар на розрахунковий рахунок продавця.

Рекомендації податківців в принципі доповнюють одна одну в залежності від ситуації, що є першою подією: надходження коштів на рахунок СГ, чи відвантаження товару.