• Посилання скопійовано

Чи може представник нерезидента оплатити за товар готівкою?

Нерезидент (Польща) планує закупити товар в українській компанії. Чи можна оплатити за товар не з польського рахунку, а в Україні внести готівкою або на розрахунковий рахунок український компанії, або до її каси як від фізособи?

За умовами публічного договору підприємець бере на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звернеться: роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо (ч. 1 ст. 633 ЦКУ).

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів, робіт, послуг (ч. 4 ст. 633 ЦКУ).

Отже, будь-яка фізособа (резидент чи нерезидент) має право на купівлю товару в український компанії.

 

Розрахунки готівкою

Відповідно до п. 6 Положення №148 суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  • між собою – у розмірі до 10 тис. грн включно;
  • з фіз особами - у розмірі до 50 тис. грн включно.

Платежі понад установлену граничну суму проводяться через банки або небанківські фінансові установи шляхом:

  • переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;
  • внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб'єктів господарювання та фізосіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Встановлене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Розрахунки суб'єктів господарювання та фізосіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських фінансових установ для подальшого її переказу на рахунки інших суб'єктів господарювання або фізосіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими (п. 10 Положення №148).

ДФС у Сумській області в ІПК від 14.08.2018 р. №3531/ІПК/18-28-14-06-31 повідомляє, що установлені Нацбанком вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб'єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, що можуть бути оцінені в грошовій формі, у т. ч. на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов'язані з оплатою праці.

При вивезенні за межі України придбаних таким чином товарів, слід звернути увагу на положення ст. 339 МКУ.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина через митний кордон України переміщуються товари:

  • які підлягають обліку і заходам офіційного контролю;
  • при митному оформленні яких справляються митні платежі;
  • переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено,

орган доходів і зборів має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.

 

ЗЕД-діяльність

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про ЗЕД зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону про ЗЕД.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджене наказом Мінекономіки від №201 та застосовується при укладанні договорів купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

У ст. 14 Закону про ЗЕД зазначено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема:

  • самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;
  • вільно обирати банківсько-кредитні установи, які вестимуть їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватимуться їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті затверджене постановою НБУ №5.

Відповідно до п. 16 Положення №5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банкахРозрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Як відобразити в фіскальному чеку продаж ліків за програмою «Доступні ліки»?
    Аптека працює за програмою «Доступні ліки». Наразі сума компенсації відображається в графі 19 чека РРО - «кредитні кошти». Як правильно відобразити кількість товару в чеку РРО, щоденній підсумковій ПН і надалі при отриманні відшкодування від НСЗУ, коли частину вартості (наприклад, з 100 грн – 40 грн) сплачує покупець, а решту (60 грн) компенсує НСЗУ?
    01.07.202516
  • Ліміт готівкової виплати працівнику за авансовим звітом
    Чи може підприємство видати з каси працівнику 120 тис. грн для відшкодування його особистих коштів, витрачених на придбання товару для потреб підприємства, на підставі поданого авансового звіту? Чи є обмеження на таку готівкову операцію?
    23.06.20251 6401
  • Оплата послуг проживання через сайт готелю: чи застосовувати ПРРО?
    Суб’єкт господарювання отримує оплату за послуги проживання: попередня оплата через сайт. Зарахування коштів проводиться за реєстром через небанківську фінустанову. Остаточний рахунок при заселенні. Чи потрібно при отриманні авансу через сайт застосовувати ПРРО? Чи можна не зазначати в чеку ПРРО – попередня оплата? Якщо кошти щодо авансу будуть зараховані на поточний рахунок через фінустанову, то коли визнавати ПЗ з ПДВ?
    18.06.202539
  • Розрахунки між юридичними особами через LiqPay: чи можна?
    Чи можуть юридичні особи в Україні здійснювати між собою розрахунки за товари та послуги за допомогою платіжного сервісу LiqPay?
    17.06.2025807
  • Чи потрібно формувати видатковий чек при поверненні товару, якщо попередня оплата не повертається?
    ФОП ІІ групи (інтернет-магазин) отримує попередню оплату 200 грн, на яку вибиває чек ПРРО "Попередня оплата за замовлення №". Товар відправляється Новою Поштою, другий чек ПРРО Checkbox формується в момент отримання товару покупцем. Чи формувати видатковий чек, якщо покупець відмовляється від товару і попередня оплата не повертається, або товар повертається через 14 днів?
    11.06.202565