Так, українське валютне законодавство не звільняє підприємця від обов'язку зараховувати виручку від зовнішньоекономічної діяльності на рахунок, відкритий у банку на території України, навіть якщо фізично він перебуває за кордоном і отримує оплату на власний іноземний рахунок.
Ключова норма міститься в п. 23 Положення№5: кошти, що надходять від нерезидента за операціями резидента, підлягають обов'язковому зарахуванню на рахунок такого резидента, відкритий саме в українському банку. Той факт, що чинне законодавство дозволяє ФОПам відкривати рахунки в іноземних фінустановах, не скасовує цього обов'язку — відкриття закордонного рахунку і зарахування на нього коштів не звільняє від необхідності подальшого переказу виручки в Україну.
Щодо строків: на період воєнного стану діє спеціальний режим розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, встановлений Постановою НБУ від 24.02.2022 №18.
Згідно з п. 14-2 цієї постанови, граничний строк розрахунків за експортними та імпортними операціями становить 180 календарних днів. Формально поняття «експорт послуг» у митному законодавстві не закріплене — режим експорту традиційно застосовується до товарів. Проте на практиці контролюючі органи керуються ч. 1, 2 ст. 13 Закону №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», які прямо поширюють вимогу щодо своєчасного надходження коштів і на розрахунки за виконані роботи, надані послуги та передані права інтелектуальної власності.
Відлік 180-денного строку розпочинається з дати оформлення акта наданих послуг, інвойсу чи іншого документа, що підтверджує факт їх надання. Відповідно, підприємцю варто контролювати, щоб польський контрагент здійснив оплату саме в межах цього періоду — інакше виникає ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків.
Окремо слід враховувати податкові наслідки самого факту "зависання" коштів на іноземному рахунку. Позиція податкової служби, викладена, зокрема, в ІПК ДПСУ від 11.02.2025 №651/ІПК/99-00-24-03-03, полягає в тому, що кошти, які надійшли на рахунок в іноземному банку і не були перераховані на підприємницький рахунок в Україні, кваліфікуються не як дохід від підприємницької діяльності, а як інший іноземний дохід фізичної особи.
Наслідок такої кваліфікації суттєвий: до цих сум не застосовується єдиний податок, а оподаткування відбувається за загальними правилами — ПДФО за ставкою 18% та військовий збір 5%, без права зменшити базу оподаткування на понесені витрати (це актуально для платників на загальній системі). Фактично підприємець втрачає пільговий режим оподаткування лише через те, що не переказав виручку на український рахунок вчасно.
Раніше частина ФОПів могла розраховувати, що податкова просто не отримає інформації про рух коштів на закордонних рахунках. Із запровадженням Україною повноцінної участі в системі автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS) у 2024–2025 роках ця можливість практично зникла: дані про рахунки резидентів України, відкриті у понад 100 країнах світу, включно з Польщею, тепер надходять до вітчизняних контролюючих органів автоматично. Це означає, що приховати факт отримання і накопичення коштів на польському рахунку вже не вдасться, а контролери отримали інструмент для донарахування ПДФО та військового збору за такими операціями.
Таким чином, найбезпечніша модель поведінки — своєчасно (у межах 180 днів з моменту оформлення акта чи інвойсу) переказувати всю отриману від нерезидента виручку на підприємницький рахунок в українському банку. Це одночасно закриває питання дотримання вимог валютного нагляду та слугує документальним підтвердженням підприємницького характеру доходу, що дає право на застосування єдиного податку замість ПДФО і військового збору.
Читайте також: Оподаткування українських ФОПів у Польщі у 2026 році: правила CRS та роз'яснення ДПС і польського Мінфіну
Висновки
- Кошти, отримані ФОПом від нерезидента на іноземний рахунок, підлягають обов'язковому переказу на підприємницький рахунок в українському банку — обов'язок закріплений у п. 23 Положення, затвердженого Постановою НБУ №5, і не скасовується правом мати рахунок за кордоном;
- Граничний строк для проведення розрахунків за такими операціями на період дії воєнного стану становить 180 календарних днів з моменту оформлення акта чи інвойсу, відповідно до п. 14-2 Постанови НБУ №18 та ст. 13 Закону №2473-VIII;
- Кошти, що залишаються на іноземному рахунку і не перераховуються в Україну, ризикують бути перекваліфіковані податковою як інший іноземний дохід фізособи з оподаткуванням ПДФО (18%) та військовим збором (5%) без права на єдиний податок, а приховати такі надходження вже неможливо через участь України в системі CRS.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
