МПЗ для земель ФОП у межах населених пунктів у 2026 році: пряма пільга з абз. 6 пп. 38-1.2 ПКУ (аудіоверсія)

Так, звільняється.

Абзац шостий пп. 38-1.2 ПКУ прямо встановлює, що мінімальне податкове зобов'язання не визначається для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів. Ця пільга є прямою, імперативною нормою закону — вона не залежить від того, обрала фізична особа статус підприємця, і якщо так, то яку саме групу єдиного податку (2, 3 чи 4).

Чому пільга поширюється на ФОП незалежно від групи єдиного податку

Суб'єктом права власності чи права користування земельною ділянкою відповідно до Земельного та Цивільного кодексів України може бути виключно фізична особа — реєстрація статусу підприємця не створює нового суб'єкта права власності. Тобто якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення оформлена на фізичну особу (незалежно від того, що ця ж особа використовує ділянку у діяльності як ФОП — платник єдиного податку 4 групи), така ділянка залишається земельною ділянкою "фізичної особи" в розумінні абзацу шостого пп. 38-1.2 ПКУ. Відповідно, за умови, що ділянка станом на 1 січня звітного року перебувала в межах населеного пункту, МПЗ за неї не визначається — незалежно від обраної групи єдиного податку.

Позиція контролюючих органів

Податкові органи послідовно підтверджують застосування цієї пільги в роз'ясненнях, розміщених у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (підкатегорія 107.01): якщо земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, належать фізичній особі та станом на 1 січня звітного року розташовані в межах населеного пункту, МПЗ за них не нараховується. Оскільки норма пп. 38-1.2 ПКУ є прямою та однозначною, підстав для застосування презумпції правомірності рішень платника податків за пунктом 56.21 ПКУ в цьому питанні немає — вона застосовується лише за наявності неоднозначного трактування норм, якого тут немає.

Розрахунок МПЗ для земель поза межами населених пунктів

Для земельних ділянок, які станом на 1 січня звітного року розташовані поза межами населеного пункту, звільнення не діє, і МПЗ розраховується за загальною формулою статті 38-1 ПКУ:

МПЗ = НГОд × К × М / 12,

• де НГОд — нормативна грошова оцінка ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації; К — коефіцієнт; М — кількість календарних місяців перебування ділянки у власності/користуванні платника.

На період воєнного стану, відповідно до пп. 67-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, застосовується коефіцієнт К = 0,057 (замість базового значення). При цьому сума МПЗ не може бути меншою за встановлений мінімальний поріг — 700 грн з гектара, а для ділянок, де частка ріллі становить не менше 50%, — 1400 грн з гектара (пп. 74 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Практичне значення

Для ФОП — платників сільгоспЄП визначення межі населеного пункту станом на 1 січня звітного року має ключове значення для правильного розмежування ділянок, які підлягають і не підлягають включенню до Додатка з розрахунком загального МПЗ у складі декларації. Межі населеного пункту визначаються за даними Державного земельного кадастру, а за відсутності відповідних відомостей — за індексними кадастровими картами. Ділянки в межах населеного пункту, що належать фізичній особі, до Додатка з розрахунком МПЗ не включаються взагалі.

Висновки

• Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які належать фізичній особі на праві власності або користування та станом на 1 січня звітного року знаходилися в межах населеного пункту, звільняються від мінімального податкового зобов'язання прямою нормою абзацу шостого пп. 38-1.2 ПКУ — МПЗ щодо них дорівнює 0 грн, і такі ділянки не відображаються в Додатку з розрахунком МПЗ;
• Ця пільга поширюється на ФОП незалежно від обраної групи єдиного податку (2, 3 чи 4), оскільки суб'єктом права власності на землю завжди залишається фізична особа, а статус підприємця не створює окремого суб'єкта права;
• Для земельних ділянок поза межами населеного пункту МПЗ розраховується за загальною формулою статті 38-1 ПКУ з урахуванням коефіцієнта К = 0,057 (пп. 67-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) та мінімального порогу 1400 грн/га для ділянок з часткою ріллі не менше 50% (пп. 74 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).