У даній ситуації питання необхідно розглядати через призму податкового резидентства, оскільки саме воно визначає порядок оподаткування доходів фізичної особи та впливає на можливість застосування спрощеної системи оподаткування в Україні.
Статус податкового резидента
Фізична особа у наведених обставинах є податковим резидентом одночасно двох держав — України та Польщі.
З боку України особа відповідає критеріям резидентства, визначеним пп. 14.1.213 ПКУ. Зокрема, вона є громадянином України, має зареєстровану підприємницьку діяльність (ФОП), що відповідно до практики застосування податкового законодавства розглядається як один із ключових факторів визначення центру життєвих інтересів. Крім того, законодавством України не передбачено чіткої процедури втрати податкового резидентства, а отже, сам факт виїзду за кордон не припиняє його автоматично.
Водночас, з урахуванням фактичного проживання на території Польщі та здійснення там господарської діяльності, фізична особа відповідає критеріям податкового резидента Польщі. Зокрема, вона має центр життєвих та економічних інтересів у Польщі та перебуває на її території понад 183 дні протягом податкового року.
Таким чином, відповідно до внутрішнього законодавства обох держав, фізична особа визнається податковим резидентом і України, і Польщі, що свідчить про наявність подвійного податкового резидентства.
Застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування
Між Україною та Польщею діє Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, яка визначає порядок встановлення податкового резидентства у випадках, коли особа підпадає під критерії обох держав.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Конвенції, резидентом Договірної Держави визнається особа, яка відповідно до законодавства цієї держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного перебування, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. При цьому окремо підкреслено, що особа не вважається резидентом держави, якщо вона підлягає оподаткуванню в ній лише щодо доходів із джерел у цій державі.
У наведеній ситуації фізична особа відповідає критеріям резидентства і в Україні, і в Польщі, тому підлягає застосуванню п. 2 ст. 4 Конвенції, який встановлює послідовний механізм визначення резидентства.
Насамперед враховується наявність постійного житла. Якщо постійне житло є лише в одній державі, особа визнається резидентом саме цієї держави. Якщо ж постійне житло є в обох державах, визначальним стає центр життєвих інтересів, тобто держава, з якою особа має більш тісні особисті та економічні зв’язки.
У разі якщо центр життєвих інтересів неможливо визначити або особа не має постійного житла в жодній із держав, застосовується критерій звичайного місця проживання — резидентом вважається держава, де особа фактично проживає.
Якщо особа звичайно проживає в обох державах або не проживає постійно в жодній із них, застосовується критерій громадянства — резидентом визнається держава, громадянином якої є особа.
Якщо ж особа є громадянином обох держав або не є громадянином жодної з них, питання визначення резидентства вирішується компетентними органами України та Польщі за взаємною згодою.
Таким чином, Конвенція встановлює чітку ієрархію критеріїв, яка застосовується послідовно, і лише один із них визначає остаточне резидентство для цілей оподаткування.
Отже, хоча фізична особа одночасно є резидентом України та Польщі за внутрішнім законодавством, для цілей оподаткування її статус має бути визначений за правилами ст. 4 Конвенції, що дозволяє встановити, яка саме держава матиме пріоритетне право оподатковувати її доходи.
З огляду на викладене, ФОП слід оцінити всі релевантні критерії та встановити державу, яка відповідно до Конвенції має пріоритетне право на оподаткування доходів.
Наслідки для спрощеної системи
Податковий кодекс України не містить прямої вимоги щодо переходу з 2 групи єдиного податку на іншу систему оподаткування у разі відкриття бізнесу за кордоном або проживання поза межами України.
Разом з тим, платниками єдиного податку можуть бути виключно резиденти України. З огляду на те, що фізична особа відповідно до норм ПКУ продовжує відповідати критеріям резидентства України, формальних підстав для автоматичної втрати права на 2 групу єдиного податку не виникає.
Проте, з даного питання також доцільно отримати ІПК.
Оподаткування доходів
З урахуванням подвійного резидентства питання оподаткування доходів вирішується відповідно до Конвенції.
Якщо за її правилами пріоритет матиме Україна, доходи, отримані у Польщі, розглядатимуться як іноземні доходи відповідно до пп. 14.1.55 ПКУ, з обов’язком їх декларування в Україні та можливістю зарахування податків, сплачених у Польщі (п. 13.5 ПКУ, ст. 24 Конвенції).
Якщо ж пріоритетне резидентство визначено за Польщею, оподаткування здійснюється відповідно до польського законодавства, із необхідністю окремого аналізу правил врахування доходів, отриманих з України.
Ризики та практичні аспекти
Основний ризик полягає у можливому одночасному визнанні особи резидентом обох держав та різному підході до визначення центру життєвих інтересів.
У такій ситуації кожна з держав може претендувати на оподаткування доходів, що створює ризик подвійного оподаткування та необхідність доведення права на зарахування податків.
Практично доцільно визначити центр життєвих інтересів, отримати підтвердження податкового резидентства та, за необхідності, звернутися за індивідуальною податковою консультацією.
Висновок
- Фізична особа у наведеній ситуації є податковим резидентом одночасно України та Польщі, що формально створює ризик подвійного оподаткування її доходів.
- Водночас між Україною та Польщею діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування, яка врегульовує питання визначення резидентства у випадках, коли особа визнається резидентом обох держав. Саме положення ст. 4 Конвенції повинні застосовуватися для встановлення держави, яка має пріоритетне право на оподаткування доходів.
- Разом з тим, з огляду на складність визначення центру життєвих інтересів в наведеній ситуації існує високий ризик того, що обидві держави можуть наполягати на визнанні особи своїм податковим резидентом і, відповідно, на оподаткуванні її доходів.
- У зв’язку з цим доцільно отримати офіційні роз’яснення та підтвердження податкового резидентства в обох юрисдикціях.
***
Читайте також:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
