Агентський договір між ФОП ІІ групи ЄП у 2026 році: обмеження та ризики для кав’ярні та кондитера (аудіоверсія)

Правова суть агентського договору

Визначення агентського договору та нормативне регулювання агентської діяльності було передбачено у Господарському кодексі України, який втратив чинність на підставі Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».

Дотичним за своєю природою до агентського договору є договір комісії, в силу якого одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Правовідносини за договором комісії регламентується ст.1011-1028 ЦКУ.

Оподаткування операцій за агентським договором

При цьому, доходом комісіонера буде вважатись не вся виручка, яка надходить фізичній особі-підприємцю від продажу товару, а лише сума комісійної винагороди, яка належить йому по праву згідно з договором комісії (п.6.2, п.7 НП(С)БО 15, пп.292.1 та пп.292.4 ПКУ).

Таким чином, ПКУ передбачає надання права фізичним особам – підприємцям, платниками єдиного податку на ІІ групі здійснювати надання послуг за договором комісії, але за певних умов:

• комісіонер може надавати послуги за договором комісії (окрім посередницьких послуг щодо нерухомого майна) виключно суб’єкту господарювання, що перебуває на єдиному податку (незалежно від групи) або населенню;
• повинен мати відповідний КВЕД;
• оплата винагороди комісіонеру повинна бути сплачена комітентом особисто, шляхом безготівкового переказу, а не бути вирахуваною комісіонером при виплаті комітенту. Оскільки в останньому випадку є ризик визнання вказаного взаємозаліку негрошовою операцією, що є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку (пп.291.6, пп. 298.2.3, пп.299.10 ПКУ).

Висновки

• фізичні особи – підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІ група), можуть укласти договір комісії, за яким комісіонер (власник кав’ярні) за дорученням комітента (виробника десертів) зобов’язується здійснити реалізацію десертів за певну плату від свого імені, а комітент зобов’язується сплатити комісіонеру винагороду;
• необхідно приділити належну увагу оформленню договорів та первинних документів, зокрема, актів приймання – передачі товарів на комісію та звітів комісіонера;
• з метою уникнення ризиків наявності ознак дроблення бізнесу, фізичні особи – підприємці повинні бути незалежними один від одного, а договір комісії мати ділову мету та бути економічно обґрунтований.