Використання коштів з підприємницького валютного рахунку для власних потреб

Валюта для власних потреб підприємця

Відповідно до ст. 2 Закону №2473 фізичні особи-підприємці, зокрема мають право відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.  

Тобто чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. 

Водночас кошти за операціями суб'єктів господарювання - резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05 квітня 2022 року, становлять 90 календарних днів (п. 14-2 Положення НБУ №68). До зазначеної дати – граничний строк був 365 календарних днів (п. 21 Положення НБУ №5).

Дохід в іноземній валюті перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу. Датою отримання доходу ФОП-платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій формі (п. 292.5 ПКУ).

Отже, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку ІІІ групи зможе та матиме право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності. 

Банк не має повноважень перевіряти сплату податків ФОПами та обмежувати зняття коштів з рахунків.  

Розрахунок курсової різниці та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку не передбачено законодавством.

Також, зауважимо, що:

1. при роботі з валютою ФОП заборонено переказувати грошові кошти з підприємницького валютного рахунку на свій особистий валютний рахунок (абз. 2 п. 113 Положення №5);

2. згідно з п. 109 Положення №5 за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи операції із виплати/повернення коштів на відрядження за кордон (пп. 16 п. 109 Положення №5). 

Щодо зняття валютної готівки за кордоном може бути дві позиції: смілива і обережна. 

За сміливою позицією можна вважати, що зняття валютної готівки з рахунку ФОП не суперечить законодавству України, а перелік операцій у п. 109 Положення №5 не є вичерпним. Тож з рахунку можна зняти валютну готівку у будь-якій сумі на будь-які цілі.

За обережною позицією можна вважати, що перелік операцій у п. 109 Положення №5 є вичерпним і валютну готівку можна зняти тільки на «відрядження» - див. пп. 16 п. 109 Положення №5. (Оскільки відрядження – це робочі поїздки найманих працівників, то для самого ФОПа поняття «відрядження» є досить умовним). Тож в цьому випадку виникає питання про документальне підтвердження такого «відрядження». Знову ж таки, ФОП – платник єдиного податку не зобов’язаний вести облік своїх витрат і підтвкрджувати їх документально.

Отже, якщо ФОП обирає обережну позицію, він може зняти частину готівки у валюті, яка може бути використана на оплату проживання, транспорту, харчування тощо, а решту валютних коштів продати у визначений банком для таких операцій час та почекати, коли зарахується гривня від продажу валюти, і лише тоді можна розпоряджатися цими коштами. 

Наслідки при недотриманні вимог

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. 11 та ст. 15 Закону №2473.

Отже, за порушення вимог валютного законодавства можуть бути застосовані певні заходи впливу: 

• письмове застереження; 
• обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;
• штрафні санкції. До фізичних осіб-підприємців застосовуються заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених ст. 162-1 КпАП, а саме штраф до 51 000 грн (до 3000 нмдг).