Помилка в призначенні платежу : які ризики для «єдинника»-експедитора?

Якщо отримано саме окрему суму коштів, яка дорівнює сумі винагороди за надані експедиторські послуги, то ризиків не бачимо. Якщо ж отримано суму, яка містить і частину транзитних коштів, і саму винагороду, то звичайно ж є ризик визнання податківцями всієї суми доходом ФОП.

Та в будь-якому разі радимо відкоригувати «Призначення платежу», аби у податківців не виникало зайвих питань. Та й платнику коштів слід підтвердити, що він сплатив за отримані послуги, а не, наприклад, надав ФОП ПФД.

Згідно з пп. 3.7 Інструкції №22,  реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

При цьому, НБУ у листах від 09.06.2011 р. №25-111/1438-7141 та від 26.09.2005 р. №25-113/1506-9580 зазначає, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Відповідно до судової практики, зміна відбувається шляхом обміну листами між контрагентами. На практиці ж зазвичай контрагент, що здійснював платіж складає листа платника (бажано з повідомленням про вручення й описом вкладення), в якому він повідомляє одержувача коштів про допущену помилку і зазначає правильне призначення платежу. Отримувач коштів такий лист прикріпляє до банківської виписки.

Саме про таку процедуру говорив Верховий суд України у справі, коли податківці хотіли визнати всю суму, що надійшла на рахунок ФОП – доходом ФОП (оскільки неправильно було вказано призначення платежу). Детально про цю справу ми писали тут.