Оренда земельної ділянки не включається до витрат підприємця - "загальносистемника"

Об’єктом оподаткування фізособи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з госпдіяльністю такої фізособи - підприємця (п. 177.2 ПКУ).

При цьому, у п. 177.4 ПКУ, зазначено виключний перелік витрат, що пов’язані з госпдіяльністю підприємця, зокрема:

• витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
• витрати на оплату праці фізосіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної й додаткової зарплати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
• обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;
• суми ЄСВ у розмірах та порядку, встановлених законом;
• інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням госпдіяльності, які не зазначені в пп. 177.4.1 - 177.4.3, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в госпдіяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При цьому, згідно з визначенням у п. 14.1.147 ПКУ, плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Зважаючи на те, що у переліку вищезазначених витрат сплачені податки (крім ЄСВ) не зазначені, можна зробити висновок, що сплата орендної плати за землю державної чи комунальної власності не включається до складу витрат підприємця на загальних підставах.

Таку ж думку висловлюють і податківці у інформаційному ресурсі "ЗІР", категорії 104.05, зазначаючи: "фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат суму сплаченої орендної плати за використання в господарській діяльності землі державної (комунальної) власності".

Однак зазначимо, що якщо ФОП орендує земельну ділянку у іншої юридичної чи фізичної особи (тобто земля не є у державній чи комунальній власності) і використовує її у своїй госпдіяльності, то вартість такої оренди цілком може бути віднесена до витрат.