Підприємцям краще продавати товари у розстрочку, а не в кредит

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 694 ЦКУ договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (абз. 2 п. 5 ст. 694 ЦКУ). Проценти є платою за комерційний кредит.

Слід звернути увагу на те, що при роздрібному продажу товарів у розстрочку відсотки за прострочення платежу за кредитом, передбачені абз. 1 ч. 5 ст. 694 ЦКУ, не нараховуються (п. 3 ст. 706 ЦКУ). Проте, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений і до дня його фактичної оплати (абз. 2 ч. 5 ст. 694 ЦКУ).

Отже, маємо ситуацію, коли підприємець на загальній системі оподаткування може продавати товари в кредит зі сплатою процентів чи без них.

То що ж краще: кредит чи розстрочка в розумінні ПКУ?

Відповідно до пп. 14.1.206 ПКУ проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються, зокрема, платіж за придбання товарів у розстрочку.

Відповідно до пп. 14.1.249 ПКУ торгівля у розстрочку - господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент. Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку. Правила торгівлі у розстрочку фізичним особам установлюються Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 30.03.2011 р. №383). 

Окрім наведеного, слід врахувати доходи та витрати, які обліковує підприємець на загальній системі оподаткування. Так, відповідно до п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.3 ПКУ для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, наведені у п. 177.4 ПКУ, окрім витрат, не пов'язаних з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою — підприємцем (пп. 177.4.5 ПКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент (пп. 14.1.258 ПКУ).

Отже, надання кредитів (фінансових кредитів) в розумінні ПКУ як вид господарської діяльності більш притаманний фінансовим установам.

Тому, зважаючи на вищенаведене, ми радимо укладати договори купівлі-продажу товарів у розстрочку. Саме так ПКУ розуміє господарську діяльність госпсуб'єктів на загальній системі оподаткування та може убезпечити від проблем щодо невизнання витрат, пов'язаних з доходами від госпдіяльності такого підприємця-"загальносистемника" у разі продажу товарів саме у кредит (кредит надається обов'язково під проценти, а продаж товарів у розстрочку може бути й без процентів).