Чи може підприємець-«загальносистемник» віднести до витрат суми земподатку за орендовані юрособою ділянки

Перелік витрат, які пов'язані з отриманням доходів, які,  відповідно зменшують об’єкт оподаткування підприємця, встановлено п. 177.4 ПКУ. І згідно з пп. 177.4.3 ПКУ суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності підприємця (крім ПДВ для підприємця, який є платником податку; акцизного податку; ПДФО з доходу від господарської діяльності та податку на майно) належать до складу витрат.

Але потрібно звернути увагу, що складовою податку на майно, відповідно до п. 265.1 ПКУ є плата за землю. П. 269.1 Кодексу уточнює, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Тож робимо висновок, що земельний податок, як частина податку на майно не може відноситись до витрат підприємця, як наслідок зменшувати об’єкт оподаткування. 

На практиці суми податку включаються до складової орендної плати, яку сплачує орендар. Але потрібно взяти до уваги, що це збільшить суму виручки підприємця і вплине на суму чистого доходу до оподаткування. 

Додатково зауважимо, для того, щоб підприємець мав право надавати земельну ділянку в оренду, такий вид діяльності повинен бути у нього включений до переліку видів діяльності підприємця. Відповідно серед переліків діяльності за КВЕД-2010, які здійснює підприємець повинен бути передбачений КВЕД 68.20 (цей клас включає надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном, зокрема земельними ділянками).

Витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності підприємця згідно з пп. 177.4.5 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця. Як наслідок, відповідно до пп. 177.6 ПКУ у разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами.

Крім того, якщо земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності на підставі права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки, оформлених на фізичну особу – підприємця (на практиці дійсно це зустрічається), виникає обов’язок подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію за землю (додатково див. тут). Порядок подання декларації передбачено ст. 286 ПКУ. Суму податку потрібно обчислити самостійно щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подати декларацію.

Якщо документи оформлені на фізичну особу (розуміємо - без статусу підприємця), нарахування земельного податку фізичній особі у разі використання нею земельної ділянки для провадження господарської діяльності здійснюється контролюючим органом на підставі інформації, наданої відповідними територіальними органами Держгеокадастру та Укрдержреєстру (до 1 липня поточного року фізособа отримує податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю).

Далі зв’язок із госпдіяльністю буде підтверджуватись належно оформленими договорами із орендарями, і важливо, щоб орендодавцем за договором була саме фізична особа – підприємець.