• Посилання скопійовано

Чи можна самостійно перейти з ЄП за ставкою 2% на ставку ЄП 5%, якщо до переходу на ЄП 2% була загальна система?

Підприємство – платник ПДВ та податку на прибуток з 01.04.2022 перейшло на спрощену систему оподаткування ЄП 3 групи 2 % на період воєнного стану. З 1 липня 2023 планують скасувати ставку ЄП 2%. Чи може підприємство самостійно перейти з 1 липня 2023 на ЄП за ставкою 5% без ПДВ, і що для цього потрібно?

Згідно з пп. 298.1.4 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. 

Увага! Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року – пп. 298.1.4 ПКУ.

Таким чином, оскільки підприємство було платником податку на прибуток до 1 квітня 2022, то після припинення або скасування воєнного стану його автоматично переведуть на попередні умови оподаткування, тобто на загальну систему, як це передбачено п. 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ. Проте законопроєктом №8401 планується, що цей момент настане раніше, а саме 1 липня 2023 року. Зауважимо, що цей законопроєкт ще не розглядався у сесійній залі ВРУ. Докладніше про це див. тут.

Зміна попередньої системи оподаткування платника протягом періоду його перебування на ЄП за ставкою 2 % чинними нормами ПКУ не врегульована. Тому можна спробувати самостійно змінити ставку ЄП на ставку 5% за загальними правилами. А саме, відповідно до пп. 298.6 ПКУ у разі зміни ставки ЄП заява подається платником ЄП третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка. В зазначеному випадку таку заяву можна подати до 15 червня 2023 включно.

Але оскільки процедура самостійного переходу колишнього «загальника» зі ставки ЄП 2% на ставку ЄП 5% нормами ПКУ не передбачена, ми не можемо гарантувати успіху в такому випадку.

Нагадаємо, що норма п. 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ сформульована так: «Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом».

Тож якщо платнику вдасться змінити ставку ЄП з 2% на 5%, то формально цей платник на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України вже не буде використовувати особливості оподаткування ЄП за ставкою 2%, і тому його не повинні автоматично повернути на загальну систему. У разі прийняття законопроєкту №8401 таким днем стане 1 липня 2023 року.

Якщо таким чином змінити ставку ЄП з 2% на 5% не вдасться, тоді платник автоматично повернеться на загальну систему після скасування ставки ЄП 2% (після припинення або скасування воєнного стану або з 1 липня 2023 року – залежно від того, чи встигнуть прийняти законопроєкт №8401).

На практиці платник зможе перейти із загальної системи на спрощену лише в наступному році, тому що на практиці податківці не приймають заяви про обрання спрощеної системи, якщо в поточному році цей платник уже мав періоди перебування на спрощеній системі. Наприклад, СГ був платником ЄП за ставкою 2% з 1 січня до 1 липня 2023, потім його автоматично повернули на загальну систему з 1 липня 2023, а з 1 жовтня 2023 він хоче перейти на ЄП за ставкою 5%. Так от, податківці такі заяви не приймають, мотивуючи тим, що в 2023 році СГ вже був платником ЄП. 

Зауважимо, що у пп. 298.1.4 ПКУ написано так: «Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року». Як бачимо, ця норма такого фіскального підходу податківців не передбачає. Вона говорить про те, що платник може переходити на ЄП (тобто подавати заяву) тільки один раз на рік, а не мати тільки один період перебування на ЄП протягом року. У прикладі з попереднього абзацу це правило буде дотримане – платник здійснить перехід на ЄП тільки один раз у 2023 році – з 1 жовтня.

Далі нагадаємо загальні правила застосування спрощеної системи.

Згідно з п. 291.3 ПКУ юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, встановленим гл. І р. ХІV ПКУ.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. 

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абз. 1 пп. 298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ПКУ).

Пунктом 294.3 ПКУ визначено, що для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.     

Поряд з цим, згідно з п. 297.1 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

З урахуванням зазначеного, платники податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування маютьподати податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (пп. 49.18.2 ПКУ).

Єдиний податок дає можливість юрособам і фізособам-підприємцям працювати на спрощеній системі без сплати ПДВ. Для цього обрається відповідна група (процедура описана вище) та подається заява за формою №3 – ПДВ (додаток 3 Положення №1130) про анулювання реєстрації платника ПДВ. 

Для зручності платники ПДВ, які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ, можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до п. 184.1 ПКУ реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При анулюванні реєстрації платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

З дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Спрощена система/ФОП на загальній системі

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ФОП на загальній системі»

  • Мінімальна заробітна плата у роздрібній торгівлі з 1 жовтня 2025 року
    Чи правильно те, що ФОП на загальній системі оподаткування, які займаються роздрібною торгівлею алкогольними та тютюновими товарами, з 1 жовтня 2025 року зобов’язані платити найманим працівникам заробітну плату не менше 16 000 грн?
    02.10.20253704
  • Закриття кредиторської заборгованості перед ФОП, що припинив діяльність
    Підприємство на загальній системі має кредиторську заборгованість за послуги перед ФОП, який припинив свою діяльність. Акти наданих послуг та інші документи підписані. Як правильно закрити (погасити) цю заборгованість, якщо ФОП не може її отримати на свій підприємницький рахунок?
    29.09.2025358
  • Як рахувати мінімальний дохід "загальносистемника" з ліцензією з 01.10.2025 року?
    Згідно з ст. 42 Закону №3817, розмір загального місячного оподатковуваного доходу СГ, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Це мається на увазі чистий дохід на місяць - 2 МЗП (16000 грн в 2025 р.) з якого потрібно сплатити ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
    22.09.20251 1684
  • Чи можуть податківці під час перевірки ФОП збільшити витрати замість знятих?
    ФОПу–загальносистемнику під час перевірки зняли із витрат суму амортизації ОЗ, придбаного в лізинг. Водночас, податківці зазначили (в усній формі), що ФОП мав включати до витрат не амортизацію, а лізингові платежі. Якщо це так, то чи мають податківці включити до витрат суму лізингових платежів (5000 грн) замість знятої амортизації (1700 грн)?
    17.09.202559
  • ФОП – «загальносистемник» придбав ОЗ в лізинг: що включати до витрат?
    ФОП на загальній системі придбав ОЗ в лізинг для ведення госпдіяльності. Яку суму такий ФОП може включати до витрат – лізингові платежі чи амортизацію? Якщо амортизацію, то коли її нараховувати, адже право власності переходить до ФОП лише після повної оплати?
    17.09.202526