Курсові різниці при перерахунку валютних залишків не повинні обкладатися єдиним податком

Підпунктом 2 п. 292.1 ПКУ визначено, що доходом ЮО-ЄП є будь-який дохід, отриманий  в грошовій формі (готівковій та / або безготівковій); матеріальній або нематеріальній, визначеній п. 292.3 ПКУ. Далі, в п. 292.3 ПКУ визначено: це вартість безоплатно отриманих товарів, робіт або послуг, суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, а також вартість реалізованих товарів, робіт і послуг, за які була отримана передоплата в період сплати інших податків і зборів (в період перебування на загальній системі оподаткування або на фіксований сільськогосподарський податок).

Коли ЮО-ЄП складає фінансову звітність, на кінець звітного періоду йому потрібно відобразити в бухгалтерському обліку курсові різниці (далі - КР) за валютними залишками на поточному рахунку і по монетарних заборгованостях. 

На думку автора, курсову різницю по залишках на валютних рахунках буде неправильно вважати доходом в грошовій формі, так як сума валюти, що раніше надійшла на рахунок, не змінилася, нові гроші на рахунок не надходили. Просто змінилася оцінка активу – іноземної валюти в одній і тій самій сумі. Далі, згідно п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу в грошовій формі слід вважати дату надходження коштів платнику єдиного податку (на поточний рахунок або в касу). При відображенні доходу у вигляді курсової різниці ніякої надходження грошових коштів не відбувається. Тому можна говорити про те, що курсова різниця по залишках на валютних рахунках не повинна враховуватися у складі оподатковуваних доходів ЮРЕНа. Те ж саме можна сказати і щодо курсових різниць по кредиторської та дебіторської заборгованості. Оскільки платники єдиного податку не враховують суми витрат при визначенні бази оподаткування, то негативна курсова різниця теж при цьому не враховується.

Однак податківці мають іншу думку щодо оподаткування позитивних курсових різниць за монетарними статтями балансу. Так, в ЗІР (в підкатегорії 108.01.02, запитання «Чи включаються до доходу ЮО – платника ЄП третьої групи суми курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті?» вони стверджують, що «доходи від операційних та неопераційних курсових різниць (позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти) включаються до складу доходів юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, від’ємне значення курсових різниць не зменшує базу оподаткування єдиним податком».

Тобто вони стверджують, що дохід від перерахунку вартості іноземної валюти, що здійснювався за правилами бухгалтерського обліку (який не має жодного відношення до обліку доходів ЮО-ЄП за правилами ПКУ!), має відображатися також і в податковому обліку ЮО-ЄП. При цьому немає ніяких посилань на прямі норми ПКУ, які наказували б ЮО-ЄП чинити саме таким чином. Аргументи податківців дуже прості - так як у бухобліку курсові різниці визнаються доходом, будьте ласкаві визнати їх доходом і в податковому обліку теж. При цьому вони ігнорують норми п.п. 2 п. 292.1, п. 292.6  ПКУ щодо грошової форми доходів і щодо касового методу їх визнання. Є ще п. 292.3 ПКУ, який визначає негрошові доходи, що обкладаються єдиним податком. Однак КР не підпадає ні під одне визначення негрошових доходів. Тому, на думку автора, КР при перерахунку валютних залишків або монетарної заборгованості не повинні обкладатися єдиним податком.

Окремо слід згадати про те, що в п. 292.11 ПКУ перераховані види доходів, які не включаються до оподатковуваного доходу єдиноподатника, і КР там не містяться. Звідси можна зробити висновок, що нібито будь КР повинні обкладатися єдиним податком. Але зверніть увагу, що всі доходи, перелічені в цьому пункті - грошові, тобто він виключає з оподаткування саме деякі грошові надходження на рахунок або в касу. А КР, що розглядаються у запитанні, грошовими доходами не є.