Податківці у підкатегорії 108.01.01 ЗІР надали пояснення, що програма лояльності «еDilo - B2B Factoring. Cash-back» – це порядок отримання Учасником програми компенсації Cash-back, що визначається у відсотковому значенні від суми договору факторингу, за яким до Організатора перейшли права грошової вимоги.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право вимоги до третьої особи боржника (ст. 1077 ЦКУ).
Тобто, договір факторингу передбачає відступлення права грошової вимоги.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розд. ХІV ПКУ.
Згідно з пп. 2 пп. 292.1 ПКУ для платника єдиного податку (юридичної особи) доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).
Відповідно до пп. 291.6 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
До грошової форми розрахунку належить розрахунок коштами як у готівковій (формі грошових знаків) так і безготівковій формі (записів на рахунках у банках).
Негрошовими формами розрахунку є різні способи погашення взаємних фінансових зобов’язань без використання коштів. До таких розрахунків належать, зокрема, бартерні операції, розрахунки векселями, договір відступлення прав вимоги, зарахування зустрічних вимог, тощо.
Підпунктом 4 пп. 298.2.3 ПКУ визначено, що у разі застосування інших способів розрахунків, ніж ті, що зазначені в п. 291.6 ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Враховуючи зазначене, укладення договору факторингу є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) у негрошовій формі, а отже, не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
Разом з тим, об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з пп. 2 п. 292.1 ПКУ вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Згідно з п. 292.13 ПКУ дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.
Так, абзацом 5 пп. 296.1 ПКУ зазначено, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ.
Таким чином, сума отриманого Кешбеку не буде вважатися порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування.