• Посилання скопійовано

Курсові різниці та переоцінка валюти у юрособи - платника ЄП

Юрособа – платник ЄП має на рахунку в банку валютну суму. При зростанні валютного курсу підприємство отримує дохід від переоцінки залишку валюти на рахунку. Чи нараховується єдиний податок на курсові різниці від переоцінки валюти? Як часто потрібно переоцінювати валюту, якщо підприємство складає річну фінансову звітність?

Відповідно до норм ПКУ курсові різниці та доходи від переоцінки валюти не включаються до доходу платників єдиного податку. 

А саме, відповідно до пп. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.

По-перше, основний дохід єдинника – це грошові надходження на рахунок у банку та в касу. Грошові доходи підтверджуються банківською випискою та касовими документами.

По-друге, курсові різниці та доходи від переоцінки валюти – це негрошові доходи, оскільки не відбувається надходження грошових коштів на рахунок або в касу. Вони нараховуються тільки в балансі за правилами бухобліку і у банківській виписці не відображаються.

По-третє, є вичерпний перелік негрошових доходів, які включаються до доходу платника ЄП з метою оподаткування – він чітко визначений пп. 292.3 ПКУ, і там немає курсових різниць або доходів від переоцінки валюти. Таких доходів, як курсові різниці або переоцінка валюти, взагалі не передбачено ст. 292 ПКУ.

Проте позиція податківців щодо таких доходів абсолютно не ґрунтується на цих нормах. Ще у 2017 році вони говорили, що позитивне значення курсових різниць від перерахунку інвалюти включається до доходів платника ЄП, а від’ємне значення не зменшує базу оподаткування єдиним податком. 

Така ж позиція зберігається у них і в наразі – див. тут. Тут вони вже докладно розповідають про правила бухобліку щодо переоцінки монетарних статей балансу, через яку виникає дохід у бухобліку. Надходження грошових коштів на рахунок при цьому не відбувається. Податківці роблять хибний висновок: якщо відбувається переоцінка валюти, то начебто з позитивної суми переоцінки сплачується єдиний податок. А чому ж тоді за такою ж логікою не визнавати аналогічні доходи від переоцінки активів, від списання заборгованості? Адже в бухобліку на рахунку 70, субрахунках 710, 717, 740, 742 тощо виникають доходи, для яких немає відповідних надходжень на рахунок або в касу. Чому ж грошовий дохід єдинника від продажу товарів/послуг визнається виключно на дату надходження коштів на рахунок, а не при відвантаженні товару – з цим податківці не сперечаються? 

Оскільки така думка податківців хибна, тому й виникають питання, на які немає відповідей: що робити, якщо через позитивні курсові різниці платник ЄП перевищить річний ліміт доходу та втратить право на спрощену систему? А до якого КВЕДУ віднести цей дохід, адже валюта могла бути отримана за рахунок доходів від різних КВЕДів? Ситуація абсурдна: кошти на рахунок і в касу не надходили, просто лежить собі валюта на рахунку – і через зростання валютного курсу платник ризикує втратити свій статус платника ЄП?

Отже, у платника ЄП є три варіанти:

  1. Дотримуватись норм ПКУ і сперечатись з податківцями щодо невизнання доходу від курсових різниць, навіть і в суді;
  2. Погодитись з думкою податківців і нараховувати ЄП на курсові різниці і доходи від переоцінки валюти;
  3. Оперативно продавати валюту і не тримати валютні залишки на рахунках. Правда, цей варіант може бути економічно невигідним, якщо валютний курс зростає, адже підприємство втратить дохід від здорожчання валюти.

Якщо обрати другий варіант – платити ЄП з курсових різниць, то потрібно визначитися, коли нараховувати курсові різниці та переоцінювати валюту. Відповідно до п. 7 НП(С)БО 21 на кожну дату балансу монетарні  статті  в  іноземній  валюті  відображаються з використанням   валютного   курсу  на  кінець  дня  дати  балансу. Якщо підприємство складає річну фінансову звітність мікропідприємства за формами №1-мс, 2-мс, то воно складає баланс тільки на 31 грудня звітного року. Отже, і переоцінювати валюту теж можна тільки на 31 грудня. 

Але якщо підприємство складає фінзвітність малого підприємства за формами №1-м, 2-м, то у нього вже буде квартальний звітний період і переоцінювати валюту доведеться щоквартально. Докладніше про періодичність переоцінки валюти – у нашій публікації.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Юрособи на єдиному податку»

  • Розбіжності доходу "єдинника", фінзвітності та ПДВ: як пояснити податковій?
    Як коректно обґрунтувати податковому органу, чому у юрособи - платника єдиного податку дохід у декларації платника єдиного податку та декларації з ПДВ не збігається з доходом у Звіті про фінансові результати та загальним обсягом виписаних ПН, з урахуванням різних правил визнання доходу за ПКУ та НП(С)БО і моменту виникнення ПДВ-зобов’язань?
    18.03.202657
  • Чи сплачує платник ЄП земельний податок за ділянку під виробничим приміщенням та під майбутню забудову?
    ТОВ - платник ЄП ІІІ групи має у власності дві земельні ділянки, а саме: 0,0801 га — із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій планується будівництво виробничого цеху та 1,3813 га — із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель, на якій розташована будівля бойні, що використовується у виробничій діяльності підприємства. Чи виникає у підприємства обов’язок щодо сплати земельного податку за зазначені земельні ділянки?
    18.03.202642
  • Передоплата на загальній системі, а відвантаження на ІІІ групі ЄП: як оподаткувати?
    Юрособа на загальній системі оподаткування (без ПДВ) отримала передоплату за матеріали, але відвантаження товару не відбулося. Згодом підприємство перейшло на спрощену систему оподаткування (ІІІ група ЄП, без ПДВ) і вже після переходу здійснює відвантаження товару за раніше отриманою передоплатою. Які податкові наслідки виникають у такій ситуації?
    17.03.202634
  • Застосування спрощеної системи оподаткування при реалізації нерезиденту товарів через маркетплейс Eatsy
    Автоматичне утримання комісії з виручки, передбачене маркетплейсом Eatsy, а саме зарахування на рахунок ЮО суми коштів, зменшеної на суму таких комісій, є розрахунком не у грошовій формі, що не дає права ЮО – платнику ЄП ІІІ групи застосовувати спрощену систему
    16.03.202630
  • Списання кредиторки юрособою на ЄП: фіндопомога, аванси та товари
    Підприємство (юрособа, платник єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5%) проводить інвентаризацію розрахунків. Виявлено кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності: 1) за отриманою поворотною фіндопомогою; 2) за отримані, але не оплачені товари від постачальника; 3) за отриманий від покупця аванс. Чи потрібно включати суми таких списаних боргів до оподатковуваного доходу та сплачувати з них 5% єдиного податку?
    13.03.202661