Юрособа – «єдинник» хоче надати довгострокову ПФД: які будуть наслідки?

Поворотна фіндопомога (ПФД)  – це податковий термін.

Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Тож, щоб допомога вважалася поворотною, вона має відповідати вимогам цього визначення.

В цивільному законодавстві ПФД  відповідає терміну «безпроцентна грошова позика» (ст. 1048 ЦКУ).

В бухобліку надана поворотна допомога відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377, якщо строк менше 12 месяців, та на субрахунку 183, – якщо на більший строк за 12 місяців).

Податківці дещо упереджено ставляться до платників ЄП, які надають ПФД іншим суб’єктам. Згідно з абз. 6 пп. 291.5.1 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку ІІІ групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом  «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.

Податківці говорять, що діяльність з надання поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам (фізичним особам – підприємцям) на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, за умови здійснення якої підприємство не має права застосовувати спрощену систему оподаткування. Ми коментували цю думку тут та тут.

Звертаємо увагу! Податківці допускають, що одноразове надання поворотної фінансової допомоги не є діяльністю у сфері фінансового посередництва.

Прямої заборони надавати поворотну фіндопомогу для спрощенців ПКУ не встановлено. Хоча вдаватися до таких операцій варто, якщо у вас є власна ІПК із лояльним до вас висновком. Або ж якщо ви готові в разі необхідності захищати свої інтереси в суді.

Дисконтувати слід тільки довгострокову заборгованість – тобто зі строком погашення більше року з дати балансу. Детально про дисконтування ми писали у цій статті.

Дисконтування впливає на розмір фінрезультату у різних звітних періодах, тому це важливо для платників податку на прибуток, у яких сума податку напряму залежить від величини фінрезультату.

Проте, якщо довгострокова заборгованість виникає у платника ЄП, то проведення чи непроведення її дисконтування в бухобліку не вплине на суму єдиного податку, а вплине тільки на показники фінзвітності. А за недотримання правил ведення бухобліку та складання фінзвітності (зокрема, за непроведення дисконтування) штрафних санкцій немає. Докладніше про санкції за порушення правил ведення бухобліку ми писали тут.

Пов’язаність осіб між собою  – надавача та отримувача ПФД не спричиняє наслідків в даному випадку.

Також читайте тут, тут та тут.