Придбання дитячого майданчику за кошти комунального підприємства управителя будинків

ПДВ

Як передбачено у пп. «г» пп. 198.5 ПКУ, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ за необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ, у разі, якщо такі необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в  операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пп. 189.9 ПКУ).

Тобто «компенсаційні» ПЗ з ПДВ нараховуються у тому випадку, якщо необоротні активи було придбано з ПДВ та вони призначаються для використання не у господарській діяльності платника податку.

Господарська діяльність

Згідно з пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Своєю чергою, відповідно до пп. 7 п. 1 ст. 1 Закону №417-VIII, управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Разом з цим, послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб’єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (пп. 12 п. 1 ст. 1 Закону про житлово-комунальні послуги).

Таким чином, вважаємо, що у разі, якщо договором на надання послуг з управління будинком встановлено обов’язок підприємства щодо облаштування прибудинкової території, зокрема, встановлення дитячих майданчиків, то вважаємо, що придбання і встановлення таких ОЗ має господарське призначення. А отже, у платника податку не виникає обов’язку нараховувати ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.

Податок на прибуток

Щодо податку на прибуток тут ситуація дещо інша. Згідно з коригуваннями об'єкту оподаткування, які передбачені пп. 138.1 та 138.2 ПКУ:

• фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пп. 138.3 ПКУ.

І тут варто звернути увагу не тільки на призначення такого об'єкту ОЗ, а й на його вартість. Вся справа в тому, що за пп. 14.1.138 ПКУ, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

При цьому, в бухгалтерському обліку застосовується критерій віднесенні до ОЗ необоротних активів, який встановлено самим підприємством і обліковою політикою підприємства. Оскільки, як зазначено у запитанні, в середньому вартість придбаних необоротних активів становить 10 тис. грн, то в «податковому» обліку такі необоротні активи не вважаються основними засобами. Однак в бухгалтерському, як було зазначено вище, може бути встановлено і менший вартісний критерій і такі необоротні активи можуть визнаватись ОЗ з нарахування на них амортизації.

Свого часу податківці роз'яснювали (наприклад, тут), що сума різниць, які зазначаються у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ визначається без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів.

Тобто, не залежно від того, як такі необоротні активи класифікуються в бухгалтерському обліку, якщо їх вартість не перевищує 20 тис. грн (вартісний критерій ОЗ для «податкового» обліку), вони не відображаються ані у збільшенні фінрезультату, ані у зменшенні. Тому нарахування амортизації на такі необоротні активи враховується виключно за правилами бухгалтерського обліку, незалежно від призначення таких активів.

Однак тут варто звернути увагу, що дана позиція податківців була викладена в ІПК, а тому призначена для конкретного платника податків, безпосередньо формою декларації або ПКУ такого не передбачено. Тому, якщо платник податку бажає застосовувати такий підхід – йому варто отримати власну ІПК з цього питання.

Якщо ж і в бухгалтерському обліку такі необоротні активи підпадають під критерії МНМА, то коригувати фінрезультат на суму нарахованої на них амортизації не потрібно не залежно від того, що такі необоротні активи можуть бути визнані активами не господарського призначення