Придбання товару у фізособи: ПДФО, ВЗ та ЄСВ

Відповідно до пп. 173.3 ПКУ у разі, якщо стороною договору купівлі-продажу рухомого майна є юридична особа, вона вважається податковим агентом платника податку і зобов’язана виконати всі функції податкового агента.

Щодо ПДФО, зазначимо, що дохід від продажу фізособою рухомого майна оподатковується за ставкою, визначеною у пп. 167.2 ПКУ, тобто 5%, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижчої від оціночної вартості такого об'єкта (абз. 2 пп. 173.1 ПКУ). Також такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%. 

Під час виплати або до неї юрособа повинна утримати ПДФО та ВЗ і перерахувати його до бюджету, тобто виконати покладені на нього функції податкового агента. Виплату та оподаткування такого доходу відображають у формі №1ДФ за ознакою доходу «105». 

І все би ніби добре, але податківці уточнюють правила застосування наведених вище норм. Так, ДПС у листі від 01.06.2017 р. № 441/6/99-99-13-02-03-15/ІПК щодо цього питання зазначила, що ставка ПДФО в цьому випадку може бути і 18%. 

Чому? Тому що згідно з пп. 173.4 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна нотаріус посвідчує договір купівлі-продажу. Нотаріальне посвідчення договорів про відчуження майна здійснюється відповідно до ст. 55 Закону №3425.

Таким чином, положення ст. 173 ПКУ передбачають наявність оцінки майна, яка проведена відповідно до Закону №2658, документа про сплату до бюджету податку та договору купівлі-продажу з його нотаріальним посвідченням.

Із вищезазначеного виходить, що є два варіанти оподаткування такої операції: 

1) за умови проведеної оцінки майна та нотаріально посвідченого договору куплі-продажу юридична особа може провести оподаткування ПДФО доходу фізичної особи-продавця за ставкою 5%;

2) якщо оцінку майна не проведено, а договір не посвідчено нотаріусом, тоді слід застосовувати ставку ПДФО 18%. У такому разі доходи фізичної особи — продавця розглядають не як дохід від продажу рухомого майна, а як інші доходи (пп. 164.2.20 ПКУ), які, на їх думку, потрібно відображати у формі №1ДФ за ознакою доходу «127».

Подається  форма №1ДФ протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. А ось перераховується до бюджету ПДФО і ВЗ під час виплати доходу фізичній особі єдиним платіжним документом згідно з пп. 168.1.2 ПКУ.

Щодо оподаткування такого доходу ЄСВ слід врахувати таке: відповідно до п. 1 ст. 7 Закону № 2464 ЄСВ нараховується, зокрема, на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Тобто, виплати за іншими договорами цивільно-правового характеру (наприклад, за договором купівлі-продажу, найму тощо) не оподатковуються ЄСВ.