Відповідно до Інкотермс-2010 Термін EXW (Франко завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
Термін FCA (франко-перевізник) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому зазначається, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання із завантаження і розвантаження товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦКУ обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним у момент:
- вручення товару покупцю, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
- надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
В ситуації, що розглядається, таким моментом за умовами EXW та FCA є момент, в який продавець надає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві.
Нормами п. 5 П(С)БО 9 встановлено, що запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
У п. 2.1 Методичних рекомендацій №2 зазначено, що запаси визнаються активом, якщо:
- підприємству перейшли ризики й вигоди, пов'язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;
- підприємство здійснює управління та контроль за запасами;
- існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;
- вартість запасів може бути достовірно визначена.
Інструкцією №291 не передбачено окремого рахунку для відображення вартості товарів, право власності на які передано покупцю, але які на склад покупця ще не отримано (не довезено).
Тому підприємство може самостійно застосовувати для обліку так званих «товарів у дорозі» субрахунок 281-1 або 287 (чи будь-який інший (вільний) субрахунок обліку товарів).
Отже, 01.07.2019 р. проведенням ДТ 281-1 (чи 287) КТ 632 на підставі інвойсу чи іншого документу в обліку імпортера відображається перехід право власності на товар, що підлягає ввезенню на митну територію України.
Відповідно до п. 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат, перелік яких наведено в п. 9 П(С)БО 9.
У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, вони можуть оцінюватися та відображатися у бухгалтерському обліку за справедливою вартістю з наступним коригуванням до собівартості (абз. 8 п. 9 П(С)БО 9 та п. 2.8 Методичних рекомендацій №2).
Справедлива вартість визначається відповідно до П(С)БО 19 з урахуванням п. 3.1 додатку до цього П(С)БО. А саме, первісна вартість вказаних товарів визначається за ціною їх реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічних товарів.
Відповідно до п. 4.3 Методичних рекомендацій №2 приймання, зберігання, відпуск та облік запасів в місцях їх зберігання здійснює матеріально відповідальна особа.
Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером (п. 3.6 Методичних рекомендацій №2).
Прибутковий ордер (ф. №М-4) застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається МВО у день надходження цінностей на склад.
Отже, товар, включаючи імпортний, необхідно оприбуткувати на склад датою його фактичного надходження на склад підприємства – одержувача, тобто, 09.07.2019 р. на підставі прибуткових документів (прибуткового ордеру за ф. №М-4, прибуткової накладної тощо), складених МВО у день отримання товару на підставі товар-супроводжуючих документів (інвойсу постачальника, митних декларацій тощо).
Таке оприбуткування відображається проведенням ДТ 281 «Товар на складі» Кт ДТ 281-1 (чи 287) «Товар у дорозі».
Щодо спеціальних застережень до умов контракту постачання, за якими є можливість оприбуткувати імпортний товар датою розмитнення, то їх не існує.
Навіть, якщо товар розмитнено, то в день розмитнення (зважаючи на різні обставини) він може не потрапити на склад покупця. Докладніше про це див. тут.
***
Також читайте: Оприбуткування імпортного товару: якою датою?
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись