• Посилання скопійовано

Чи обов'язково робити обгрунтування цін на підприємстві?

ТОВ надає послуги іншим юрособам. Чи обов'язкова наявність документального обгрунтування цін на підприємстві? Чи достатньо, що ціни визначаються у договорах із замовниками? Якщо ні, то які документи, що затверджують ціни, повинні бути на підприємстві і ким вони мають бути затверджені?

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦКУ, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Тобто ціна на товари, продукцію та послуги у загальному випадку встановлюється договором. Законодавство не вимагає наявності розпорядчих документів з питань ціноутворення на продукцію, товари чи послуги підприємства. Також законом не вимагається будь-яке обґрунтування договірних цін, якщо вони прямо не регулюються законодавством.

Отже, в загальному випадку, зокрема, у разі одиничних продаж ціни можуть встановлюватися виключно конкретним договором між підприємством-продавцем та покупцем.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 632 ЦКУ, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Проте на етапі укладення договору можливе узгодження ціни, у процесі якого ціна може змінюватися.

Якщо підприємство вважає за потрібне (тобто за його бажанням), ціни на товари/послуги можуть встановлюватися наказом керівника по підприємству. Зокрема, це доцільно робити на підприємствах, які ведуть оптову чи роздрібну торгівлю товарами або власною продукцією. На розсуд підприємства наказом керівника  встановлюється одна ціна для всіх покупців, або може встановлюватися  прейскурант – ціни на один і той ж товар/послугу можуть бути різними в залежності від умов придбання цього товару або надання послуги (строку оплати, якщо постійний клієнт може бути надана знижка тощо). У цьому випадку теж не потрібно робити обґрунтування таких цін.

Податківці  не контролюють ціноутворення на підприємствах, але в деяких випадках потрібно нараховувати ПДВ та ПДФО, виходячи із звичайних цін на власну продукцію/послуги, ціни придбання покупного товару: див. абзац 2 п. 188.1 ПКУ або п. 164.5 ПКУ (якщо відбувається безоплатне надання продукції, товарів чи послуг фізичним особам).

Отже, загалом, законодавство передбачає лише договірне регулювання цін, за винятком випадків, коли ціни встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Тобто цілком достатньо того, що певна договірна ціна зафіксована в конкретному договорі з покупцем/замовником.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Степанов Михаил

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи заборонено відраховувати кошти профспілкам на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу під час воєнного стану?
    Чи заборонено протягом дії воєнного стану проводити відрахування первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості з віднесенням на витрати діяльності підприємства?
    19.04.202417
  • Чи може неприбуткова організація надати благодійну допомогу ЗСУ?
    В статуті неприбуткової оргазації передбачено наукові розробки, дослідження та інше у галузі права, а надання благодійної допомоги не передбачено. Чи може така організація придбати товар для подальшої безоплатної (благодійної) передачі ЗСУ? Як звітувати за такою операцією?
    17.04.202436
  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202432
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202434
  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.2024133