• Посилання скопійовано

Гарантійна заміна нерезидентом несправної запчастини: що в обліку?

Підприємство виявило дефект в імпортованому обладнані. Згідно з договором, нерезидент здійснює гарантійну заміну несправної запчастини (доставка за рахунок покупця). Було складено акт про несправність запчастини та відправлено нерезиденту (митна вартість - 15 євро). Як в бухобліку відобразити таку гарантійну заміну? Що з ПДВ?

Окремих правил для обліку гарантійної заміни зіпсованої запчастини обладнання у покупця чинним законодавством не передбачено. Тому вважаємо, що тут необхідно виходити з суті кожної здійсненої операції, а саме:

  • вилучення несправної запчастини ОЗ;
  • безоплатна передача (експорт) несправної запчастини нерезиденту;
  • безоплатне отримання від нерезидента нової запчастини;
  • встановлення нової запчастину у ОЗ.

Згідно з п. 5 П(С)БО 9, запаси визнаються активом, якщо є ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

В даному випадку, економічними вигодами від використання вилученої запчастини та подальшого отримання нової може бути відновлення робочого стану обладнання та подальшого його використання.

Відповідно до п. 12 П(С)БО 9, первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9, зокрема:

  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;
  • транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
  • інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Як зазначено у п. 4 П(С)БО 19, справедлива вартість - це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату. За даних умов за справедливу вартість можна брати вартість за яку аналогічні запчастини (в тому числі і з врахуванням їх несправності) можна продати на ринку, або ж як варіант можна застосовувати їх митну вартість.

 

Вилучення та експорт запчастини нерезиденту

В першу чергу вилучену з обладнання несправну запчастину підприємство має оприбуткувати як актив за його справедливою вартістю враховуючи те, що вона є несправною (наприклад, можна використати митну вартість при експорті). Разом з оприбуткуванням такої запчастини в обліку у підприємства виникає дохід.

Після цього, при безоплатній передачі несправної запчастини нерезиденту підприємство списує її вартість до складу витрат. Тобто фактично визнані при вилучені запчастини доходи нівелюються витратами від її безоплатної передачі. Тобто в обліку така операція буде виглядати так:

Операція

Дт

Кт

Вилучено та оприбутковано несправну запчастину за справедливою вартістю

207

718

Безоплатно експортовано несправну запчастину нерезиденту

949

207

Понесено витрати в зв'язку з транспортуванням та митним оформленням

949

631

 

Отримання і встановлення нової запчастини

Оскільки нову запчастину підприємство отримує безоплатно, то одночасно з її оприбуткуванням в обліку необхідно відобразити дохід у сумі справедливої вартості такої запчастини. Крім того, первісна (не плутати з справедливою) вартість такої запчастини збільшиться на суму сплачено при імпорті мита, транспортно-заготівельних витрат, витрат на митне оформлення, та інших витрат, що пов’язані з оприбуткуванням такої запчастини.

Таким чином, в бухгалтерському обліку таке оприбуткування буде відображатись такими бухгалтерськими записами:

Операція

Дт

Кт

Оприбутковано нову запчастину за справедливою вартістю

207

718

Нараховано ввізне мито (якщо сплачувалось)

207

377

Відображено вартість транспортно-заготівельних витрат

207

631

Відображено інші понесені витрат в зв'язку з оприбуткування запчастини

207

631, 651, 685 і тд.

Зараховано суму ПДВ до складу ПК за митною декларацією (якщо при імпорті сплачувався ПДВ)

641

377

Після оприбуткування нова деталь встановлюється до обладнання, а її балансова вартість списується до складу витрат записом Дт 949 Кт 207 (тобто фактично справедлива вартість, яка потрапила до складу доходу при оприбуткуванні потрапить до складу витрат при її встановлені).

Оскільки заміна запчастини необхідна для підтримання обладнання у робочому стані і не призводить до збільшення економічних вигід від його використання, то коригувати його первісну вартість на суму встановленої запчастини не потрібно.

 

ПН на експорт менше 150 євро

Відповідно до пп. 196.1.16 ПКУ, операції з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування.

На операції, що не є об'єктом оподаткування, податкова накладна не складається. Разом з цим, обсяги таких операцій мають бути вказані у рядку 5 Декларації з ПДВ та Додатку 6 до Декларації.

Якщо ж і при ввезені на територію України нової запасної частини її митна вартість не перевищувала 150 євро, та ПДВ не сплачувався, то підстав для відображення такої операції в розділі II «Податковий кредит» декларації не має

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік цільового фінансування та амортизації в неприбуткової організації
    Неприбуткова організація у листопаді 2025 року отримала цільове фінансування 300 000 грн, у грудні придбала ноутбук вартістю 25 000 грн, а в січні 2026 року нарахувала амортизацію 416,67 грн. Які бухгалтерські проведення слід скласти за цими операціями?
    Сьогодні 14:4522
  • Зміна облікової політики: які податкові наслідки? (аудіоверсія)
    Чи виникає у підприємства обов’язок уточнювати суму нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств за попередні податкові (звітні) періоди, виходячи із визначеного фінансового результату із використанням ретроспективного підходу по причині внесення змін до наказу про облікову політику, а саме: про зміну методу вибуття запасів з 01.01.2026 року?
    Сьогодні 11:11256
  • Бухгалтерські проведення за штрафами з ПДВ (аудіоверсія)
    Які бухгалтерські проведення слід застосовувати для відображення визнаних та сплачених штрафних санкцій з ПДВ (у тому числі за результатами податкової перевірки) в обліку підприємства?
    Сьогодні 09:55245
  • Списання повністю замортизованого основного засобу
    Основний засіб повністю замортизований у бухгалтерському обліку. Чи можна його списати з балансу за рішенням підприємства, і які будуть наслідки з податку на прибуток та ПДВ при такому списанні?
    06.03.2026155
  • Бонуси від мобільного оператора: як бухгалтеру уникнути помилок в обліку ПДВ та доходів?
    «Київстар» надає послуги зв’язку та при передплаті додає бонус — безоплатні послуги на 25 грн. У рахунку вони показані окремо як безоплатні. Чи потрібно визнавати ці 25 грн доходом (Дт 631 — Кт 71) та оприбутковувати послуги разом із безоплатними? Наразі при такому підході виникає дебетове сальдо на рахунку 6442, оскільки ПН виписана лише на оплачені послуги та передплату, а на бонус - ні. Як правильно відобразити це в обліку?
    06.03.202647