• Посилання скопійовано

Списання безнадійної заборговоності

У 2015 р. товариство перерахувало аванс фермерському господарству (не платнику податку на прибуток). Але продавець так і не відвантажив товар під цей аванс. Голова фермерського господарства зник, претензію виставити нікому. Як списати безнадійну дебіторську заборгованість? Чи потрібно коригувати фінансовий результат на різниці?

Безнадійною вважається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10). Вона ділиться на:

  1. довгострокову — погашається після 12 місяців з дати балансу. Її обліковують на  рахунку 18;
  2. поточну — погашається протягом 12 місяців з дати балансу. До її складу можна  перевести ту частину довгострокової заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу. Таке переведення здійснюють на дату, коли довгострокова заборгованість стала поточною (п. 12 ПБО 10). Вона обліковується за Дт субрахунку 361 або 371.

Відповідно до ст. 10 Закону №996, для забезпечення правдивості даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. 

Отже, якщо безнадійна дебіторська заборгованість виявлена за результатами інвентаризації і керівник приймає рішення щодо її списання, то потрібно оформити наказ про списання безнадійної дебіторської заборгованості і скласти акт інвентаризації в якому зазначити суми безнадійних боргів, за якими минув термін позовної давності. До нього додають довідку про заборгованість із зазначенням найменування та місцезнаходження дебіторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості. Також складається протокол з відображенням висновків інвентаризаційної комісії, який затверджується керівником підприємства (п. 7.5 розділу ІІІ, п. 2 розділу IV Положення №879).

Якщо прийнято рішення про списання заборгованості після закінчення строку позовної давності, така умова задовольняється при зверненні боржника до суду з заявою. При цьому сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (п. 3 і п. 4 ст. 267 ЦКУ).

Якщо відповідно до п. 11 П(С)БО 10 списання безнадійної дебіторської заборгованості проводиться за рахунок резерву сумнівних боргів, то заборгованість виключають з активів з одночасним зменшенням величини резерву: Дт 38  Кт 361 (362); у разі недостатньої суми нарахованого резерву безнадійну дебіторську заборгованість за товари списують на інші операційні витрати: Дт 944 Кт 361 (362) але лише ту суму, що перевищує резерв; поточну дебіторську заборгованість, щодо якої не передбачено створення резерву сумнівних боргів, в разі визнання її безнадійною списують з балансу: Дт 944 Кт 371 (377, 34).

Крім того, незалежно від джерела списання суму списаної дебіторської заборгованості обліковують на позабалансовому рахунку 071. На цьому рахунку  сума обліковуватиметься протягом 3 років (а раптом повернуть товар чи компенсують збитки) із дати списання, а по закінченню цього строку списується за Кт 071. У разі повернення раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості її включають до складу інших операційних витрат Дт 30,31 Кт 716.

Відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат зменшується на суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості (як за рахунок резерву, так і понад резерв, і тієї суми, за якою створення резерву не передбачено), але тільки тієї, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ. Таке коригування відображається в рядку 2.2.3 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 198.3 ПКУ якщо за сплаченими авансами, постачання товарів протягом терміну позовної давності не відбулося, то факт придбання таких товарів відсутній, а тому право на ПК щодо таких товарів у платника податку відсутній. Оскільки, ПК підлягає коригуванню в разі зміни суми компенсації вартості товарів, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, котра їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати за товари (п. 192.1 ПКУ).

Тому, якщо платник сформував ПК на підставі ПН за сплаченими авансами, а товари протягом терміну позовної давності не поставлено, то в податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості потрібно зменшити суму ПК на підставі бухгалтерської довідки.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    25.04.2024111
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    25.04.202435
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202423
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202436
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.202410