• Посилання скопійовано

Списання кредиторської заборгованості та неотриманого товару

Підприємство в 2016 р. придбало 3 цистерни по 80,0 тис. грн. Цистерни передано згідно з актом на зберігання постачальнику. Отримано ПН на 240,0 тис. грн, в т.ч. ПДВ - 40 тис грн. Як списати безнадійну кредиторську заборгованість, строк давності якої минув, а також втрачені цистерни? Є тільки ППР від ДПС

Відповідно до ст. 10 Закону про бухоблік, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Отже, якщо внаслідок проведеної інвентаризації встановлено, що зазначена кредиторська заборгованість не підлягає погашенню, вона підлягає списанню з відповідним визначенням іншого операційного доходу того періоду, в якому зобов'язання визнано таким, що не підлягає погашенню. Для цього на підставі затвердженого рішення керівника складається акт інвентаризації та довідка про кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, із зазначенням найменування та місцезнаходження кредитора, суми, причини, дати і підстав виникнення заборгованості. 

Якщо прийнято рішення про списання кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності, така умова задовольняється при зверненні боржника до суду з заявою при цьому виникає підстава для відмови в позові кредитору (п. 3 і п. 4 ст. 267 ЦКУ).

З питання виходить, що кошти за товар оплатили, попередньо товар отримали та відобразили ПК з ПДВ за однією із подій, що відбулася раніше, оскільки право на нарахування ПК виникає незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в господарської діяльності підприємства, а також від того, чи здійснювало підприємство оподатковувані операції протягом звітного періоду (пп. 198.3 ПКУ).

Як бути з відображеним раніше ПК? Вважаємо, що коригувати його не потрібно, адже ПК підлягає коригуванню в разі зміни суми компенсації вартості товарів, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, котра їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати за товари (пп. 192.1 ПКУ).

Що стосується операції з передачі товарів на відповідальне зберігання для поклажодавця не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 196.1.2 ПКУ. Тобто, ПЗ з ПДВ у підприємства при такій передачі не визначається.

У разі, якщо після закінчення терміну такого зберігання, що визначений у договорі, зберігач не повертає товар поклажодавцю, такі товари вважаються поставленими, а операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної пп. 188.1 ПКУ.

При цьому, датою виникнення ПЗ з ПДВ у поклажодавця відповідно до пп. 187.1 ПКУ є дата закінчення терміну зберігання товарів, що визначена у договорі, або дата зарахування коштів компенсації за неповернуті товари залежно від події, яка відбулася раніше. При списанні товарної заборгованості за оплаченими, але не поставленими товарами продавець має право відкоригувати ПЗ з ПДВ.

В даному випадку виникла свого роду товарна заборгованість, яку можна списати за результатами інвентаризації, оформивши відповідний наказ. Такі товари при списанні з балансу відображаються: Дт 947 Кт 281 з одночасним відображенням її на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». При цьому потрібно відкоригувати  ПЗ з ПДВ виходячи з купівельної вартості (з питання видно, що це вже зроблено під час податкової перевірки). На позабалансовому рахунку 071 сума обліковуватиметься протягом 3 років (а раптом повернуть товар чи компенсують збитки) із дати списання, а по закінченню цього строку спишеться за Кт 071. 

При цьому положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з відповідального зберігання товарів. Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

А в бухгалтерському обліку, поки не минув строк давності, протягом якого поклажодавець ще може повернути такі товари, вони залишаються в нього на балансі і не списуються. Отже, сам собою факт порушення строку їх повернення не вплине на фінансовий результат до оподаткування. А ось коли цей строк давності мине і такі товари доведеться списати з балансу (Дт791 Кт947) на витрати поточного періоду, тоді така операція, безумовно, зменшить фінансовий результат до оподаткування.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    25.04.2024111
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    25.04.202435
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202423
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202436
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.202410