• Посилання скопійовано

Що буде, якщо немає термінала

Яка відповідальність передбачена за відсутність платіжного термінала або за обмеження можливості скористатися ним?

Відповідно до п. 14.19 Закону №2346, суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ) розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням ЕПЗ.

Частиною 2 ст. 17 Закону №1023 (з урахуванням змін, внесених Законом від 18.09.2012 р. №5284-VI, що набрав чинності 18.10.2012 р.) передбачено право споживача на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання ЕПЗ з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. При цьому продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Обмеження у будь-який спосіб використання ним ЕПЗ, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати, — зазначеною нормою закону заборонені.


Суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують РРО, повинні були ще у 2011 р. перейти на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). При цьому кількість платіжних терміналів повинна становити не менш ніж 50% кількості РРО, а в разі наявності лише одного РРО суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.

Проте від обов'язкового приймання карток звільнені:

— суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менш ніж 25 тис. осіб;

— заклади громадського харчування закритого типу (відомчі), які обслуговують певний контингент споживачів;

— підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім АЗС).

Згідно з пунктом 14.19 Закону №2346, контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням ЕПЗ здійснюють органи доходів і зборів, а за забезпеченням захисту прав держателів ЕПЗ на здійснення зазначених розрахунків — Держспоживінспекція.

Зазначеним вище Законом №5284-VI частина 1 ст. 23 Закону №1023, яка передбачає відповідальність за правопорушення у сфері захисту прав споживачів, доповнено новим пунктом 12, згідно з яким за обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених ч. 2 ст. 17 цього Закону (права на вільний вибір товарів і послуг та на вільне використання ЕПЗ), — передбачено штраф у розмірі 500 н. м. д. г. (8500 грн).

Оскільки згідно з названою статтею порядок стягнення штрафів визначається Кабміном, цей штраф не стягувався до прийняття постанови КМУ від 02.10.2013 р. №727, якою внесено редакційні зміни до Положення №1177, що визначає порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів. Відтепер дію Положення №1177 поширено і на цей штраф.

Суб'єктами відповідальності за названі порушення є СГД — підприємства, установи, організації (їхні філії, представництва, відділення) незалежно від форми власності, іноземні юрособи та фізособи-підприємці, що провадять господарську діяльність на території України.

Рішення про застосування штрафу за результатами перевірки приймає керівник органу Держспоживінспекції або його заступник (п. 3 Положення №1177), і воно може бути оскаржене Держспоживінспекції (центральному органу) або до суду. У разі несплати зазначеного штрафу він стягується примусово органами Державної виконавчої служби (ч. 2 ст. 23 Закону №1023).

На нашу думку, наведені санкції належать до адміністративно-господарських, і на них поширюється встановлений ст. 250 ГКУ строк давності: 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня самого порушення.

Немалий штраф передбачено і законодавством про адміністративні правопорушення. Законом №5518, що набрав чинності у січні 2013 р., КпАП було доповнено статтею 163-15, частиною 1 якої передбачено адмінвідповідальність за недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів у вигляді штрафу на фізособу-підприємця, посадових осіб юрособи від 100 до 200 н. м. д. г. (1700 — 3400 грн). А в разі повторного вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, розмір штрафу становитиме від 500 до 1000 н. м. д. г. (8500 — 17000 грн).

Цікаво, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 255 та ст. 234-2 КпАП, протоколи про адмінправопорушення за ст. 163-15 складають не органи захисту прав споживачів, а уповноважені особи органів доходів і зборів. I вони згідно зі ст. 234-2 розглядають справи про ці правопорушення: розгляд справ та накладення стягнень здійснюють керівники органів доходів і зборів та їхні заступники.

Строк давності притягнення до адмінвідповідальності за ст. 163-15 становить 2 місяці з моменту вчинення (а для триваючих порушень — 2 місяці з моменту виявлення). Триваючим порушенням, на наш погляд, буде, наприклад, недотримання вимоги щодо кількості платіжних терміналів. А ненадання, наприклад, можливості конкретному споживачеві розрахуватися платіжною карткою з причин, не пов'язаних із недостатньою кількістю терміналів (наприклад, споживачеві повідомили, що термінал не працює або що розрахуватися через нього за конкретний товар неможливо), — це разове порушення. Строк давності за таким порушенням обчислюватиметься з моменту його вчинення.

Звернімо увагу, що у разі коли йдеться про вчинення правопорушення фізособою-підприємцем, то вона є суб'єктом відповідальності обох видів: і адміністративно-господарської, і адміністративної. Проте оскільки притягнення до відповідальності здійснюється різними органами, процедури також є різними.

 

Аналогічне стосується, у принципі, і відповідальності підприємства (юрособи) й окремо його посадових осіб.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Кравчук Олексій, д.ю.н., аудитор

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Чи може Держпраці накладати штрафи при перевірці протягом або після закінчення воєнного стану?
    Чи може Держпраці при перевірці, зараз або після закінчення воєнного стану, накласти штрафи за неправильне нарахування відпускних, які припадають на період дії воєнного стану?
    26.04.2024515
  • Період для виплати зарплати у ФОПа: штрафи
    Якщо у ФОП є наказ про виплату зарплати 15 і 30 (31) числа місяця, чи є він аргументом при перевірці? Зарплата за березень 2024 р. була виплачена 29.03.2024 р., а зарплата за І половину квітня буде виплачена 15.04.2024 року (це вже 17 днів). Це буде порушенням строків виплати? Які можуть бути штрафні санкції?
    15.04.20241181
  • Відповідальність за несвоєчасну виплату компенсації працівникам
    У зв'язку з військовою агресією рф підприємство з 01.04.2022 р. призупинило дію трудових договорів з працівниками. При бажанні працівників звільнитися підприємство звільняє працівників, але компенсацію за невикористані дні відпустки не виплачує через відсутність коштів. Яка відповідальність підприємства за невиплату компенсації за невикористану відпустку?
    01.04.20241 139
  • Відповідальність за несвоєчасну утилізацію шин
    Підприємство протягом 2017 – 2023 років придбавало, використовувало і списувало шини для автомобілів, які використовувало у власній діяльності. Списані шини тимчасово зберігаються на території підприємства. Але договору на утилізацію із спеціалізованим підприємством не було. В 2024 році такий договір буде укладено. Чи виникає необхідність сплачувати екоподаток?
    25.03.20242 554
  • Який штраф може бути в разі нереєстрації адреси нової торгової точки?
    Під час податкової перевірки виявлено, що в чеку РРО адреса торговельної точки вказана правильно, але до податкової служби інформацію про таку нову торгову точку не подали (у формах №20-ОПП, №1-РРО). Який штраф загрожує?
    26.02.2024106