• Посилання скопійовано

Відповідальність ФО - контролюючої особи за незазначення у Звіті КІК операцій КІК із нерезидентами-пов’язаними особами

Штраф 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті про КІК (яке з таких значень є більшим), але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року, за кожен факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми

Податківці у підкатегорії 103.29 ЗІР надали пояснення, що пп. 39 - 2.5.2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.

Наказом Мінфіну від 25.08.2022 №254 затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії, скорочену форму Звіту про контрольовані іноземні компанії та Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу.

У Звіті та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення. Отже, графи Звіту, в яких є показники для декларування підлягають заповненню.

Пунктом 39 - 2.5 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту. Зокрема, пп. «ж» пп. 39 - 2.5.3 ПКУ передбачено, що у Звіті зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 -1 ПКУ.

Відповідно до абзаців 5-6 пп. 120.7 ПКУ невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної пп. «г» – «з» пп. 39 - 2.5.3  ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3% суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25% скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Водночас Законом №4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», внесені зміни до пп. 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким передбачено, що за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пп. 120.7 ПКУ, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 -2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: ДПС України

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • У який строк сплачується адміністративний штраф та який орган контролює його сплату?
    Не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-3 КУ про адмінпорушення, а в разі оскарження – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення
    Сьогодні 16:567
  • Відповідальність за неведення військового обліку на підприємстві
    Яка передбачена адміністративна відповідальність (штрафи) для підприємства та його посадових осіб за порушення правил ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, якщо облік починають вести з поточного моменту?
    Сьогодні 16:0922
  • Коли визнавати неузгоджену штрафну санкцію?
    Підприємство - платник податку на прибуток, застосовує податкові різниці. У 2021 р. було отримано штраф з податку на прибуток, який був відображений в обліку та сплачений, відповідно заповнено додаток РІ. В 2024 році ухвалою суду даний штраф було частково скасовано. Як правильно відобразити скасування штрафу, якщо ДПС вже перевірила 2024 рік?
    22.10.202516
  • Військовий облік: доплата та наказ про відповідальність
    Якщо посадова інструкція працівника вже містить обов'язок ведення військового обліку, чи є обов'язковим встановлення додаткової доплати за виконання цих функцій? Чи вимагається оформлення окремого наказу про призначення відповідального за ведення військового обліку та подання відповідної пропозиції?
    22.10.202528
  • Повернення коштів на корпоративну картку: які наслідки?
    Працівник компанії-резидента Дія. Сіті (неплатника ПДВ) випадково розрахувався корпоративною карткою за власне пальне на суму 3000 грн, але наступного дня повернув ці кошти на корпоративну картку. Які ризики несе компанія? Чи є порушення в цій операції? Які наслідки для компанії та працівника?
    21.10.202541