• Посилання скопійовано

Повідомлення про участь у МГК: коли подавати та яка відповідальність за неподання?

ТОВ була заснована у 2021 р. Засновник - американська корпорація (100%). Між дочірньою та материнською компанією немає жодних госпоперацій, окрім як внесення статутного капіталу. Чи має українська ТОВ подати повідомлення про участь у МГК? Які мають бути критерії для цього? Материнська компанія не подає CbC Report, виручка компанії менше 750 млн євро. Чи застосовуються штрафні санкції за неподання повідомлення та чи можна застосувати пп. 112.8.1 ПКУ щодо спливу строків давності?

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подається платником податків, який у звітному році здійснював контрольовані операції, визначені пп. 39.2 ПКУ.

Тому необхідно проаналізувати два основних моменти: чи є підприємство учасником МГК і чи були у нього контрольовані операції протягом звітного року. Зауважимо, що ці умови мають виконуватися одночасно.

Відповідно до пп. 14.1.113-3 ПКУ, міжнародна група компаній – це дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних юрисдикцій (держав, територій) (зокрема якщо хоча б одна з таких осіб є податковим резидентом однієї іноземної юрисдикції (держави, території), який провадить господарську діяльність через постійне представництво в іншій юрисдикції (державі, території) та пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з таких учасників міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі) (пп. 14.1.113-3 ПКУ).

Якщо ці умови виконуються, тоді наступним етапом є аналіз наявності контрольованих операцій.

Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

  • господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;
  • зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
  • господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
  • господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується КМУ (пп. 39.2.1.1 ПКУ).

Відповідно до наведеної умови єдиними господарськими операціями між ТОВ та материнською компанією є внески до статутного капіталу.

Як ми зазначили вищу, визначальною умовою для ідентифікації операцій контрольованими є вплив таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Податківці зазначили, що якщо внесок у статний капітал здійснено основними засобами, то вплив на об'єкт оподаткування податком на прибуток є за рахунок нарахування амортизації в наступних періодах (див. ІПК листі №5898/7/99-99-14-01-02-17 від 09.03.2017 р). Якщо внесок у статутний капітал було здійснено наприклад, коштами, то впливу на об’єкт оподаткування податком на прибуток не буде і відповідно операція неконтрольована.

Якщо є вплив, то аналізуємо пп. 39.2.1.7 ПКУ, зокрема господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких госпоперацій платника податків із кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, якщо внесок здійснено було ОЗ чи ТМЦ на суму, що перевищує 10 млн за умови, що дохід ТОВ перевищує 150 млн грн за відповідний податковий (звітний) рік, то у ТОВ контрольована операція і, відповідно, потрібно подавати повідомлення. Повідомлення подається до 01 жовтня року, що настає за звітним (див. п.12 розд. І Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній).

Якщо материнська компанія має дохід менше 750 млн євро, у графі 10 Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній заповнюється код «CBC709», у графі 11.1 – код «UNC901» або код «UNC902» (залежно від суми сукупного доходу).

У графі 15 Повідомлення в даному випадку заповнюється код «CBC809» (див. ЗІР, 131.07«Як заповнюється Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній, якщо материнська компанія має дохід менше 750 млн євро та не уповноважила підприємство (яке має контрольовані операції) на подання Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній?»).

 

Відповідальність за неподання Повідомлення про участь у МГК

З 25 березня 2025 року набувають чинності зміни до Податкового кодексу України щодо нових розмірів окремих штрафів за порушення строків звітності з трансфертного ціноутворення:

  • штраф за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній збільшено з 50 до 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи станом на 1 січня звітного року. За несвоєчасне подання відповідного повідомлення штраф зменшено зі 100 до 50 ПМ (абзац восьмий пп. 120.6 ПКУ);
  • штраф за несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті про КО (якщо подано уточнюючий звіт) становить 1 ПМ за кожен день затримки. Однак загальна сума штрафу не може перевищувати 300 ПМ, або 0,5% від суми не задекларованих КО, а застосуванню підлягає менше значення (абзац четвертий пп. 120.6 ПКУ).

Норми пп. 102.1 ПКУ дозволяють податківцям провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня. Але для ТЦУ передбачений строк 7 років (2555 днів) — саме за цей період може бути проведена перевірка у межах ТЦУ.

При цьому з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно) строки давності, встановлені ПКУ, переривалися. Це було запроваджено спочатку у зв’язку з коронавірусним карантином (п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), потім аналогічна норма з’явилася у зв’язку із воєнним станом (п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), але з 01.08.2023 р. перебіг строків давності був відновлений.

Тобто якщо ТОВ потрібно було подати повідомлення, то строк давності ще не сплив і пп.112.8.1 ПКУ не застосовується.

 ***

Читайте також:

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»