• Посилання скопійовано

«Реєстрація підприємницької діяльності за кордоном» - некоректна назва набуття контролю над КІК

Останнім часом у мережі розповсюджується інформація про те, що потрібно повідомляти ДПС про реєстрацію підприємницької діяльності за кордоном і за неповідомлення про це застосовується штраф 805000 грн. Чи правда це і що тут дійсно мається на увазі?

У даному питанні мається на увазі не повідомлення про реєстрацію підприємницької діяльності за кордоном, а повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) у контрольованій іноземній компанії (КІК).

Оподаткування прибутку КІК та звітність про КІК регламентовано ст. 39-2 ПКУ.

Відповідно до пп. 39-2.1.1 ПКУ, контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Згідно з пп.39-2.1.2 ПКУ з урахуванням положень ст. 39-2 ПКУ контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, у 2022 – 2023 рр. податкових роках іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків (див. пп. 54 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ), або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, для набуття контролю над КІК фізична або юридична особа повинна придбати певну частку у капіталі такої іноземної компанії (більше 50% самостійно або 25% і більше – в групі резидентів України,  загальна частка якої становить більше 50%). 

Оскільки КІК – це юридична особа, то повідомляти податківців про початок приватної підприємницької діяльності фізичної особи за кордоном не потрібно.

Відповідно до пп. 39-2.5.5 ПКУ, повідомлення про КІК надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня набуття частки (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю).

Неподання зазначеного повідомлення у цей строк тягне накладення штрафу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (див. пп. 120.7 ПКУ). Станом на 01.01.2023 р. такий прожитковий мінімум для працездатної особи – 2684 грн. Таким чином, штраф за неподання повідомлення про КІК у 2023 році становить 300 * 2684 грн = 805200 грн.

Разом з тим, за порушення податкового законодавства в період карантину (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються (див. пп. 52-1 ПКУ). Карантин діє до 30.06.2023 – див. тут.

Тому у разі несвоєчасного подання повідомлення про КІК у 2022 році до початку воєнного стану 24.02.2022 штрафу не буде – якщо особа набула контроль над КІК та не подала повідомлення до 24.02.2022 р.

Що стосується воєнного стану, то згідно з пп. 102.9 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Відповідно до пп. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, дотримання строків подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. 39 та 39-2, пп. 46.2 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків. 

Ця норма діє з 24.11.2022 року, тож з цієї дати контролююча особа, у якої виник обов’язок щодо подання повідомлення про КІК контролюючому органу у період воєнного стану з 24.11.2022 року, не звільняється від відповідальності, передбаченої пп. 120.7 ПКУ

У період воєнного стану з 24.02.2022 по 23.11.2022 року діяла попередня редакція пп. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, за якою зупинявся строк 60 к.д. і тому платник звільняється від відповідальності за неподання повідомлення в цей період, а штраф, передбачений пп. 120.7 ПКУ, не накладається.

Консультацію податківців щодо періодів звільнення платників від відповідальності за несвоєчасне подання повідомлення про КІК читайте тут.

На тему подання повідомлення про КІК ми не раз писали на сайті Дебету-Кредиту, наприклад:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Які наслідки, якщо новостворене підприємство працювало без ведення військового обліку?
    Підприємство створене 01.12.2023 р. У штаті був один директор, військовозобов’язаний. У серпні прийнято нового директора, який знятий з військового обліку. Військовий облік не вівся, повідомлення, накази, звіти у ТЦК не подавали. У жовтні 2024 р. буде перевірка з обласного ТЦК. Якщо зараз зробити накази, заповнити всі додатки, чи буде штраф і якщо буде, то на кого його випишуть?
    30.09.2024971
  • Що буде, якщо відповідальний за військовий облік не пройшов підвищення кваліфікації?
    На підприємстві 12 військовозобов'язаних. На бухгалтера покладено обов'язок ведення військового обліку з доплатою. Якщо бухгалтер не пройшов підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку і не має сертифіката, чи будуть штрафні санкції?
    26.09.20241 120
  • У який строк виписують ППР після складання акту перевірки?
    Підприємство за ІІ та ІІІ квартали 2022 р. несвоєчасно подало Єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. 19.01.2023 р. складено акт перевірки, на підставі цього акту 01.08.2024 р. виписано ППР на сплату штрафу. Чи не порушені граничні строки, в які могло бути виписано ППР?
    14.08.2024665
  • Як заповнити платіжку на сплату адміністративного штрафу?
    Підприємство отримало адміністративний штраф за порушення водієм правил дорожнього руху. Який повинен бути тип призначення платежу – структурований чи неструктурований і який код?
    17.06.202480
  • Штраф за невиконання нормативу робочих місць
    Перевірили єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ та виявили, що у рядку 102 є помилка у середньообліковій кількості осіб з інвалідністю у серпні та вересні 2023 р. (замість 11 вказано 7 осіб). Як виправити помилку? Як виправдатися перед Фондом осіб з інвалідністю, якщо прийшла позовна заява? Що входить до середньооблікової чисельності для розрахунку осіб з інвалідністю?
    10.06.20241 3263