Відповідно до ст. 30 Закону №1105, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання страхового випадківу (ч. 1 ст. 22 Закону №1105).
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону про оплату праці, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Отже, із зазначеного видно, що законодавством не передбачено можливості виходу на роботу під час тимчасової непрацездатності. Як і не передбачено одночасної виплати заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності за один і той самий період, тому працівник, за дні, відпрацьовані під час тимчасової непрацездатності може отримати або заробітну плату, або допомогу з тимчасової непрацездатності.
Про це також зазначалося у листі Мінсоцполітики від 09.08.2018 р. №174/0/148-18.
Оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності є компенсацією втраченого заробітку за час лікарняного, а працівник не попередив роботодавця про відкриття Е-лікарняного та ходив на роботу, то йому мала виплатитися лише зарплата згідно з табелем робочого часу.
Тож, у ситуації, що сталася, комісія (уповноважений) із соціального страхування по підприємству може прийняти рішення, що це є порушенням режиму та відмовити в призначенні такої допомоги.
Крім того, враховуючи те, що працівник не скористався своїм правом перебувати вдома на лікарняному, цей час відпрацював, працівник може написати заяву, у якій пояснить, чому не перебував на лікарняному, скажімо, наприклад, "звернувся до лікаря через погане самопочуття за консультацією та вийшов на роботу, бо не знав про відкриття Е-лікарняного".
Законодавством передбачено відповідальність як роботодавців, так і застрахованих осіб про порушення законодавства про оплату праці та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, порядку використання страхових коштів та незаконне їх одержання.
Якщо в подальшому, при перевірці спеціалістами ФСС буде виявлено, що в період тимчасової непрацездатності працівник виходив на роботу (що буде видно в табелі обліку робочого часу), то ви повинні будете повернути фінансування за весь період тимчасової непрацездатності із штрафом 50% такої суми (ч. 6 ст. 15 Закону №1105).
Тож, коли роботодавець не подасть заяву-розрахунок за даним Е-лікарняним, оскільки вже виплачено заплату, то йому вищезазначений штраф не загрожує.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити