Резидент, який виплачує на користь нерезидента доходи, перелічені в пп. 141.4.1 ПКУ, має із суми такого доходу та за рахунок такого доходу утримати податок на репатріацію (тобто дохід виплачується на суму, зменшену на суму податку). Податок, утриманий із нерезидента, сплачує резидент до бюджету під час виплати доходу нерезиденту (пп. 141.4.2 ПКУ).
А ось звітувати за сплаченим податком слід після виплати, заповнюючи декларацію з податку на прибуток, долучаючи додаток ПН і зазначаючи суму податку, сплачену у звітному періоді в рядках 23ПН та 25. Необхідність відзвітувати прописана в п. 103.9 ПКУ.
Що стосується відповідальності за невчасне перерахування податку на репатріацію, то відповідно до роз’яснення податківців у підкатегорії 102.16 ресурсу «ЗІР»[1] до платника податку застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ, якщо такий платник:
- або здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу;
- або перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну.
До платника (який є податковим агентом), що виплатив доходи без утримання та внесення податку вчасно та в повному обсязі до бюджету, застосовують штраф, передбачений ст. 127 ПКУ:
- у розмірі 25% суми податку;
- за повторно вчинене порушення протягом 1095 днів — у розмірі 50% суми податку;
- за дії, учинені протягом 1095 днів утретє та більше разів, — у розмірі 75% суми податку.
Таким чином, за перерахування податку на репатріацію в повному обсязі, втім невчасно (тобто не в день перерахування доходу нерезиденту) на платника податку чекає штраф – 25% від суми невчасно сплаченого податку.
Що стосується відповідальності за не відображення суми доходу у декларації за 2018 рік, то недекларування податку на репатріацію в такому разі розцінюють як ненарахування податку й знову таки мова про штраф відповідно до п.127.1 ПКУ. Адже той факт, що податок сплачено, не звільняє від відповідальності за п. 127.1 ПКУ, оскільки в останньому чітко сказано — «ненарахування» та/або «несплата». Таку позицію податківці висловили в роз’ясненні з підкатегорії 102.22 ресурсу «ЗІР»1.
Проте вирішити ситуацію можна, виправивши помилку, а для цього слід подати УР по декларації із податку на прибуток за 2018 рік, при цьому сплативши штраф 3%.
До речі, податківці у вищезгаданій підкатегорії також зазначають, що штрафу по п.127.1 ПКУ не буде, якщо до перевірки ДПС платник податку на прибуток у порядку, встановленому п. 50.1 ПКУ, самостійно виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації.
При цьому, якщо після граничного строку сплати податкових зобов’язань за помилковою декларацією минуло 90 к.дн., розраховують пеню за ст. 129 ПКУ та відображають її в рядку 33 уточнюючої декларації.
Якщо платник податків подав уточнюючу Декларацію після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ, та не нарахував суму пені згідно зі ст. 129 ПКУ, то пеня нараховується контролюючим органом самостійно.
[1] На даний момент роз’яснення переведено до «не чинних» через дію Закону №466. Втім, оскільки Закон не вносив зміни у цій частині, то невдовзі це роз’яснення знову має бути чинним.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити