• Посилання скопійовано

Які штрафи за неподання звіту про суми податкових пільг (ф. №1-ПП)?

У жовтні-листопаді отримано листи від ДПС «Акт про результати проведення камеральної перевірки» щодо неподання звітів про суми податкових пільг (ф. №1-ПП) за 2017-2018 роки. Які штрафні санкції загрожують підприємству?

Запитання:

У жовтні 2019 року отримано лист від ДПС «Акт про результати проведення камеральної перевірки» щодо неподання звіту про суми податкових пільг (ф. №1-ПП) за 1 півріччя 2017 р. (було експортне відвантаження за 0%). У листопаді ще надійшов один лист за неподання аналогічних звітів за 9 місяців 2017 р., 2017 рік, 1 півріччя 2018 р., 9 місяців 2018 р., 2018 рік. Крім того, додатково надійшов лист від іншої ДПС щодо несвоєчасного подання звіту щодо земельного податку (звіт подали із запізненням). Які штрафні санкції загрожують підприємству? В акті зазначено пп. 120.1 ПКУ, але не зрозуміло це буде перший штраф 170 грн, а потім за кожен по 1020 грн? Чи за один акт камеральної перевірки 170 грн, а за наступний - 1020 грн? Чи треба зараз подавати ці звіти? Чи має надійти повідомлення щодо сум штрафів? Чи можна якось оскаржити акти камеральної перевірки (хоча дійсно експортні відвантаження були)?

 

Відповідь:

Підпунктом 16.1.6 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабміном (пп. 30.6 ПКУ).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабміну №1233.

Порядок №1233 є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233).

Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 к.д., що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Згідно з пп. 120.1 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пп. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн - за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Усе про бланки і звітність
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Виходячи з того, що звіт про пільги (ф. №1-ПП) не подавався протягом 2017-2018 років, тобто, за вісім податкових періодів, то штраф, передбачений пп. 120.1 ПКУ, накладається у розмірі 170 грн за перший період, та у розмірі 1020 грн за кожний наступний період (1020 грн х 7 періодів). 

Крім того, за кожне несвоєчасне подання звіту щодо земельного податку також застосовується штраф у розмірі 1020 грн.

ДПС в листі від 17.01.2018 р. №1390/7/99-99-12-02-04-17, який адресовано ГУ ДПС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДПС про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг повідомляє таке:

Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені пп. 120.1 ПКУ.

Згідно з Порядком №1204, контролюючий орган за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг складає та направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою «ПС», встановленою у додатку 11 до цього Порядку.

Податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у т. ч. за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 3 Порядком №1204).

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг сплачуються за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Мінфіну № 11.

 

Щодо строку сплати

Відповідно до пп. 14.1.265 ПКУ, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас, грошове зобов'язання платника податків у пп. 14.1.39 ПКУ визначено як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 – 54.3.6 ПКУ, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 к.д., що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пп. 57.3 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пп. 126.2 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених пп. 126.1 ПКУ:

  • при затримці до 30 к.д. включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше ніж 30 к.д., наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, відповідно до пп. 14.1.162 ПКУ, пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

ДПС в ІПК від 18.03.2019 р. №1097/6/99-99-12-02-01-15/ІПК повідомляє, що у разі порушення платником податків граничних термінів сплати по податковому повідомленню-рішенню, відповідно до якого платнику податків нараховано суму штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу) в зв'язку з порушення податкового законодавства, контролюючими органами нараховується пеня відповідно до ст. 129 ПКУ починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується (пп. 129.2 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі адміністративного та/або судового оскарження платником податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, щодо якого ДПС та/або судом прийнято рішення щодо часткового скасування ППР, пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується, а на іншу частину грошового зобов'язання пеня нараховується за весь період, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Чи може Держпраці накладати штрафи при перевірці протягом або після закінчення воєнного стану?
    Чи може Держпраці при перевірці, зараз або після закінчення воєнного стану, накласти штрафи за неправильне нарахування відпускних, які припадають на період дії воєнного стану?
    26.04.2024212
  • Період для виплати зарплати у ФОПа: штрафи
    Якщо у ФОП є наказ про виплату зарплати 15 і 30 (31) числа місяця, чи є він аргументом при перевірці? Зарплата за березень 2024 р. була виплачена 29.03.2024 р., а зарплата за І половину квітня буде виплачена 15.04.2024 року (це вже 17 днів). Це буде порушенням строків виплати? Які можуть бути штрафні санкції?
    15.04.20241091
  • Відповідальність за несвоєчасну виплату компенсації працівникам
    У зв'язку з військовою агресією рф підприємство з 01.04.2022 р. призупинило дію трудових договорів з працівниками. При бажанні працівників звільнитися підприємство звільняє працівників, але компенсацію за невикористані дні відпустки не виплачує через відсутність коштів. Яка відповідальність підприємства за невиплату компенсації за невикористану відпустку?
    01.04.20241 131
  • Відповідальність за несвоєчасну утилізацію шин
    Підприємство протягом 2017 – 2023 років придбавало, використовувало і списувало шини для автомобілів, які використовувало у власній діяльності. Списані шини тимчасово зберігаються на території підприємства. Але договору на утилізацію із спеціалізованим підприємством не було. В 2024 році такий договір буде укладено. Чи виникає необхідність сплачувати екоподаток?
    25.03.20242 517
  • Який штраф може бути в разі нереєстрації адреси нової торгової точки?
    Під час податкової перевірки виявлено, що в чеку РРО адреса торговельної точки вказана правильно, але до податкової служби інформацію про таку нову торгову точку не подали (у формах №20-ОПП, №1-РРО). Який штраф загрожує?
    26.02.2024102