Згідно з пп. 266.7.5 ПКУ платники податку – юрособи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Такі суми сплачуються до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Декларування податкових зобов’язань з цього податку за звітний (податковий) період діючою формою декларації передбачено за житлові та нежитлові об’єкти нерухомості одночасно.
Якщо платник податку після граничного терміну подання декларації виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання декларації з типом «Уточнююча».
Єдине питання, а як виправити помилку, якщо вона пов’язана із типом обєкту нерухомості (житлова або нежитлова)? Чи можна це виправлення зробити в одній уточнюючій декларації, чи доведеться складати дві?
Ще у лютому 2017 р. податківці наполягали, що в такому випадку необхідно подати дві уточнюючі декларації окремо - для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Згодом, у травні 2017 р. податківці оприлюднили Методичні рекомендації щодо виправлень помилок в декларації з податку на нерухоме майно (ми про це писали тут) і навели приклади складання уточнюючої звітності, запропонувавши платникам податку діяти відповідно до таких прикладів.
За цими прикладами ми також бачимо, що складається уточнююча декларація окремо за житловою та за нежитловою нерухомістю. Однак, в обох з них зазначається результат – збільшення або зменшення суми податку. Для того, щоб його порахувати, доведеться порахувати відповідну частину податку, зазначену в раніше поданій річній декларації, окремо за типами нерухомості.
А штрафні санкції виникнуть відповідно за п. 50.1 ПКУ – у розмірі 3% від суми недоплати, лише у випадку, якщо за загальним підсумком такого уточнення виникне сума донарахованого (збільшеного) податкового зобов’язання.
Сума штрафу, нарахована на суми недоплати податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, термін сплати яких на момент подання уточнюючої декларації минув, відображається у рядку 12 такої декларації. Якщо ж уточнення здійснено до настання граничної дати із сплати зобов’язання, у платника податку виникає лише необхідність сплатити суму недоплати. При цьому, штраф не нараховується, а рядки 9, 11 – 13 уточнюючої декларації не заповнюються.
Сума пені (рядок 13) нараховується платником самостійно відповідно до п. 129.1.2 ПКУ. Але пеня нараховується лише у випадку нарахування суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 129.1.3 ПКУ).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
