• Посилання скопійовано

Відповідальність за порушення правил використання корпоративних електронних платіжних засобів

Яку відповідальність передбачено за порушення правил використання корпоративних електронних платіжних засобів?

У п. 1.32 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III  особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів є платником.

Відповідальність платника при проведенні переказу встановлено ст. 33 Закону №2346.

Так, в п. 33.1 Закону №2346 зазначено, що платник несе перед банком або іншою установою – учасником платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору.

Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі – учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492.

Відповідно до пп. 1.8 та 1.9 Інструкції №492 банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунку, який укладається в письмовій формі (паперовій або електронній).

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Таким чином, ступінь відповідальності юрособи та ФОП за порушення п. 8.3 Інструкції №492 передбачена договором банківського рахунку.

Нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 56 Закону «Про Національний банк України»,  Нацбанк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Також слід звернути увагу на норми п. 20 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №148.

У цьому пункті зазначено, що фізособи – довірені особи установ/підприємств – юросіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі.

Відповідно до ст. 163-15 КЗпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), зокрема, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юрособи від 100 до 200 НМДГ (тобто, від 1700 до 3400 грн).

Друге таке порушення протягом року призводить до накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (тобто, від 8500 до 17000 грн).

Крім того, згідно з абз. 6 ст. 1 Указу №436 за використання одержаних в установі банку готівкових  коштів не за цільовим призначенням передбачено застосування до юросіб усіх форм власності та ФОП фінансовою санкції у вигляді штрафу у розмірі витраченої готівки.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Які наслідки, якщо новостворене підприємство працювало без ведення військового обліку?
    Підприємство створене 01.12.2023 р. У штаті був один директор, військовозобов’язаний. У серпні прийнято нового директора, який знятий з військового обліку. Військовий облік не вівся, повідомлення, накази, звіти у ТЦК не подавали. У жовтні 2024 р. буде перевірка з обласного ТЦК. Якщо зараз зробити накази, заповнити всі додатки, чи буде штраф і якщо буде, то на кого його випишуть?
    30.09.2024971
  • Що буде, якщо відповідальний за військовий облік не пройшов підвищення кваліфікації?
    На підприємстві 12 військовозобов'язаних. На бухгалтера покладено обов'язок ведення військового обліку з доплатою. Якщо бухгалтер не пройшов підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку і не має сертифіката, чи будуть штрафні санкції?
    26.09.20241 120
  • У який строк виписують ППР після складання акту перевірки?
    Підприємство за ІІ та ІІІ квартали 2022 р. несвоєчасно подало Єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. 19.01.2023 р. складено акт перевірки, на підставі цього акту 01.08.2024 р. виписано ППР на сплату штрафу. Чи не порушені граничні строки, в які могло бути виписано ППР?
    14.08.2024665
  • Як заповнити платіжку на сплату адміністративного штрафу?
    Підприємство отримало адміністративний штраф за порушення водієм правил дорожнього руху. Який повинен бути тип призначення платежу – структурований чи неструктурований і який код?
    17.06.202480
  • Штраф за невиконання нормативу робочих місць
    Перевірили єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ та виявили, що у рядку 102 є помилка у середньообліковій кількості осіб з інвалідністю у серпні та вересні 2023 р. (замість 11 вказано 7 осіб). Як виправити помилку? Як виправдатися перед Фондом осіб з інвалідністю, якщо прийшла позовна заява? Що входить до середньооблікової чисельності для розрахунку осіб з інвалідністю?
    10.06.20241 3263