• Посилання скопійовано

Періоди перевірки Держпраці обмежуються законом та критеріями ризику

Які періоди діяльності підприємств/ підприємців можуть перевіряти інспектори з праці?

Нагадаємо, що відповідно до Закону №877-V інспектори з праці здійснюють перевірки з дотриманням вимог цього Закону. Причому в самому Законі не варто шукати приписів на кшталт "Строк позовної давності не застосовується до ...". Не визначено такого й у ст. 265 КЗпП, лише зазначено, що фінансові санкції не є адміністративно-господарськими.

Тому, відповідно до ст. 6 Закону №877 позапланові заходи стосуються або конкретних даних, які є недостовірними та визначають предмет перевірки, або приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих інспектором з праці за результатами попередніх перевірок, або конкретних питань, визначених у скарзі фізособи. Відповідно це й буде визначати періоди діяльності підприємства (тобто конкретно визначених порушень, що є предметом перевірки).

Якщо ми говоримо про планові заходи, то за приписами ст. 5 Закону №877 планові заходи проводяться за період — календарний рік. Проведення більш як одного планового заходу не допускається.

При цьому, оскільки критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) затверджені Постановою КМУ від  17.11.2010 р. №1059, скасовані з 16.05.2017 року, то періодичність проведення планових заходів суб'єкти господарювання, які за відсутності Критеріїв ризику вважаються суб'єктами господарювання з незначним ступенем ризику, підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років. (п. 3 ст. 22 Закону №877).

Тому, на нашу думку, періоди діяльності підприємства, які можуть підпадати під перевірку Держпраці, обмежуються п'ятьма роками для здійснення планового заходу. Тобто, перевірка у 2017 році може охоплювати період з 01.01.2013 року.

Але виявлені порушення підпадають під санкції з обмеженням строку їх накладення (застосування), тобто:

  • якщо ми говоримо про ст. 265 КЗпП, то вона діє лише з 01.01.2015 року з внесеними змінами, які діють з 01.01.2017 року. Відповідно штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після набуття чинності змін, внесених до ст. 265 КЗпП, або правопорушення, які були вчинені раніше, але є триваючими (лист Держпраці від 04.01.2017 р. №57/4.1/4.1-ДП-17);
  • якщо за результатами перевірки є підстави для застосування адмінвідповідальності, то строк їх застосування обмежується ст. 38 КупАП.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Строки податкових перевірок у 2026 році: межі давності та «заморожені» періоди
    Наше підприємство (платник податку на прибуток) складає план оцінки податкових ризиків на майбутнє. Нас цікавить перспектива проведення планових перевірок у 2026 році. Чи діє зараз стандартне правило «трьох років» (1095 днів)? Чи правда, що через карантин та воєнний стан податківці у 2026 році зможуть перевіряти документи за 2019 або 2020 роки, оскільки строки давності були зупинені? Як правильно розрахувати цей період, щоб зрозуміти, які роки вже «закриті»?
    16.02.20262 7544
  • Оскарження фактичної перевірки: вручення наказу неуповноваженій особі
    ФОП має магазин роздрібної торгівлі. Під час його відсутності до магазину завітали податківці з метою проведення фактичної перевірки. Оскільки ФОПа на місці не було, наказ та направлення на перевірку вони вручили адміністратору магазину, який підписав документи. Нюанс у тому, що цей адміністратор офіційно працевлаштований в іншому ТОВ (яке є партнером ФОПа), а не у ФОПа, і він не здійснює розрахункових операцій через його РРО. За результатами перевірки ФОПу нарахували значні штрафи. Чи може він оскаржити результати такої перевірки на підставі того, що наказ вручено неналежній особі?
    02.02.202677
  • Коли новостворене підприємство стає "середнім" і з якого року аудит є обов’язковим?
    Підприємство створено у 2023 р. За фінзвітністю за 2023 рік - мікропідприємство. За підсумками 2024 року досягло критеріїв "середнього" за двома показниками. Якщо у 2025 році також відповідатиме критеріям "середнього", чи виникне обов’язок обов’язкового аудиту вже за 2025 рік?
    22.01.2026893
  • Доступ податківців до 1С під час перевірки
    Чи зобов’язаний платник податків під час документальної/фактичної податкової перевірки надавати посадовим особам ДПС повний доступ (логін/пароль) до облікової програми 1С (інформаційної бази), чи достатньо надати на вимогу перевіряючих первинні документи, регістри та звітність у паперовій або електронній формі?
    22.01.2026202
  • Як ФОП-бухгалтеру уникнути реєстрації в Держфінмоніторингу?
    ФОП-бухгалтер надає послуги з ведення обліку для кількох клієнтів. Нещодавно дізнався, що бухгалтери можуть підпадати під дію законодавства про фінмоніторинг і повинні ставати на облік у Держфінмоніторингу. Чи обов'язково ФОПу реєструватися як суб'єкт первинного фінмоніторингу? Які умови договору з клієнтами дозволять уникнути цього обов'язку? Що саме ФОП може робити у своїй роботі, а що категорично заборонено?
    22.12.20252 737