• Посилання скопійовано

Якщо у маркуванні не зазначено інформацію про імпортера, до підприємства можуть бути застосовані санкції

Наш магазин перевірили працівники Держспоживстандарту і за результатами перевірки склали акт. У ньому зазначено, що на нашому підприємстві порушено порядок маркування товару, а саме: на товарі (консервована продукція) не зазначено місцезнаходження імпортера. Виробник перебуває за кордоном, а на маркуванні зазначено «Виробник — компанія «А», Iталія» та місцезнаходження нашої компанії як продавця. Чи правомірні дії перевіряльників?

Насамперед нагадаємо, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. При цьому таку інформацію має бути надано покупцеві до придбання товару (ч. 1 ст. 15 Закону про захист прав споживачів-1).

Iнформація про продукцію повинна містити, зокрема, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо приймання претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. При цьому така інформація має надаватися українською мовою (п. 12 ч. 1 ст. 15 Закону про захист прав споживачів).

Зауважимо, що наведена вище інформація доводиться до споживача виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування (абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону про захист прав споживачів).


А тепер нагадаємо, що забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає Закону №771-2 та відповідним технічним регламентам (ч. 1 ст. 38 Закону №771). При цьому слід враховувати, що всі харчові продукти, які реалізуються в Україні, етикетуються (маркуються) українською мовою та повинні містити, зокрема, назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів — назву, повну адресу і телефон імпортера (п. 2 ч. 1 ст. 38 Закону №771 та п. 6 Технічного регламенту-3).

1- Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».

2- Закон України від 23.12.97 р. №771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів».

3- Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 р. №487.

Отже, при маркуванні імпортного товару має зазначатися інформація про імпортера. I якщо ваше підприємство безпосередньо не імпортувало таку продукцію, інформацію на маркуванні зазначено неправильно і порушення, справді, є. Якщо ж ви і є імпортером такої продукції, то перевіряльники не мають рації. Також зауважимо, що у маркуванні імпортованих харчових продуктів назва або позначення торгової марки, адреса (крім назви країни-виробника) можуть бути нанесені мовою країни-виробника (п. 26 Технічного регламенту).

Насамкінець нагадаємо: за порушення норм законодавства про захист прав споживачів, а саме за «відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію» до підприємства можуть застосувати санкції у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5 н. м. д. г. (85 грн) (п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Брюховицький Василь

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Строки податкових перевірок у 2026 році: межі давності та «заморожені» періоди
    Наше підприємство (платник податку на прибуток) складає план оцінки податкових ризиків на майбутнє. Нас цікавить перспектива проведення планових перевірок у 2026 році. Чи діє зараз стандартне правило «трьох років» (1095 днів)? Чи правда, що через карантин та воєнний стан податківці у 2026 році зможуть перевіряти документи за 2019 або 2020 роки, оскільки строки давності були зупинені? Як правильно розрахувати цей період, щоб зрозуміти, які роки вже «закриті»?
    16.02.20262 7484
  • Оскарження фактичної перевірки: вручення наказу неуповноваженій особі
    ФОП має магазин роздрібної торгівлі. Під час його відсутності до магазину завітали податківці з метою проведення фактичної перевірки. Оскільки ФОПа на місці не було, наказ та направлення на перевірку вони вручили адміністратору магазину, який підписав документи. Нюанс у тому, що цей адміністратор офіційно працевлаштований в іншому ТОВ (яке є партнером ФОПа), а не у ФОПа, і він не здійснює розрахункових операцій через його РРО. За результатами перевірки ФОПу нарахували значні штрафи. Чи може він оскаржити результати такої перевірки на підставі того, що наказ вручено неналежній особі?
    02.02.202677
  • Коли новостворене підприємство стає "середнім" і з якого року аудит є обов’язковим?
    Підприємство створено у 2023 р. За фінзвітністю за 2023 рік - мікропідприємство. За підсумками 2024 року досягло критеріїв "середнього" за двома показниками. Якщо у 2025 році також відповідатиме критеріям "середнього", чи виникне обов’язок обов’язкового аудиту вже за 2025 рік?
    22.01.2026892
  • Доступ податківців до 1С під час перевірки
    Чи зобов’язаний платник податків під час документальної/фактичної податкової перевірки надавати посадовим особам ДПС повний доступ (логін/пароль) до облікової програми 1С (інформаційної бази), чи достатньо надати на вимогу перевіряючих первинні документи, регістри та звітність у паперовій або електронній формі?
    22.01.2026201
  • Як ФОП-бухгалтеру уникнути реєстрації в Держфінмоніторингу?
    ФОП-бухгалтер надає послуги з ведення обліку для кількох клієнтів. Нещодавно дізнався, що бухгалтери можуть підпадати під дію законодавства про фінмоніторинг і повинні ставати на облік у Держфінмоніторингу. Чи обов'язково ФОПу реєструватися як суб'єкт первинного фінмоніторингу? Які умови договору з клієнтами дозволять уникнути цього обов'язку? Що саме ФОП може робити у своїй роботі, а що категорично заборонено?
    22.12.20252 736