• Посилання скопійовано

Нюанси щодо періоду податкової перевірки та сплати зобов’язання після його оскарження

Юрособа на загальній системі пройшла планову перевірку за період з 2 півріччя 2021 р. по 1 квартал 2025 р. ППР отримано на велику суму, підприємство буде оскаржувати її в суді, готуються документи. Чи правомірно, що період перевірки більше 3-х років? Якщо підприємство не сплатить донараховані суми ПЗ протягом 30 календарних днів, чи будуть донараховані ще якісь санкції до даної ППР, якщо не вдасться виграти суд? Які відсотки?

Строки давності для податкових правовідносин регулюються ПКУ. За загальним правилом строк позовної давності становить 1095 днів (2555 дів - у разі проведення перевірки відповідно до ст. 39 і 39-2, застосування вимог пп. 141.4 ПКУ) що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (пп. 102.1 ПКУ). 

Проте нормами пп. 102.3 ПКУ також встановлено, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема, контролюючому органу згідно із законом заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.

Законодавцем було зупинено перебіг строків позовної давності та введено мораторій на певні податкові перевірки в період:

Тож так, період перевірки може становити більше 1095 днів, адже відлік строку позовної давності було зупинено на тривалий час.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення (пп. 57.3 ПКУ).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз. 4 пп. 56.18 ПКУ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також  пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили. В іншому випадку платнику податків буде донараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 ПКУ). Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПКУ

На суми грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абз. 1 пп. 129.4 ПКУ).Пеня нараховується органами ДПС починаючи з першого робочого дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання по ППР.

У разі скасування нарахованого органом ДПС грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується (пп. 129.2 ПКУ).

Тому, у разі адміністративного та/або судового оскарження ППР:

  • якщо ППР не скасовано – пеня нараховується на всю суму зобов’язання, за весь період, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження;
  • якщо ППР частково скасовано - пеня за період заниження такого  зобов'язання (його частини) скасовується, а на іншу частину - пеня нараховується за весь період, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження.

Висновок: 

  • Період, що перевіряється під час податкової перевірки може становити більше 1095 днів, адже мало місце зупинення обліку цих строків;
  • В разі оскарження ППР і часткового його скасування на залишок нескасованої суми зобов’язання органом ДПС буде донарахована пеня за весь період, включаючи період оскарження. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Марчук Ірина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Коли можна знищити документи, якщо остання перевірка була у 2011 році?
    Компанія проходила податкову перевірку востаннє у 2011 році. Усі документи здаються на зберігання до архіву згідно з договором з архівною компанією. Станом на 01.01.2026 року документи за які періоди мають зберігатись в архіві, а які вже можуть бути передані на знищення? Які строки зберігання електронних документів?
    12.03.2026189
  • Строки податкових перевірок у 2026 році: межі давності та «заморожені» періоди
    Наше підприємство (платник податку на прибуток) складає план оцінки податкових ризиків на майбутнє. Нас цікавить перспектива проведення планових перевірок у 2026 році. Чи діє зараз стандартне правило «трьох років» (1095 днів)? Чи правда, що через карантин та воєнний стан податківці у 2026 році зможуть перевіряти документи за 2019 або 2020 роки, оскільки строки давності були зупинені? Як правильно розрахувати цей період, щоб зрозуміти, які роки вже «закриті»?
    16.02.20262 8524
  • Оскарження фактичної перевірки: вручення наказу неуповноваженій особі
    ФОП має магазин роздрібної торгівлі. Під час його відсутності до магазину завітали податківці з метою проведення фактичної перевірки. Оскільки ФОПа на місці не було, наказ та направлення на перевірку вони вручили адміністратору магазину, який підписав документи. Нюанс у тому, що цей адміністратор офіційно працевлаштований в іншому ТОВ (яке є партнером ФОПа), а не у ФОПа, і він не здійснює розрахункових операцій через його РРО. За результатами перевірки ФОПу нарахували значні штрафи. Чи може він оскаржити результати такої перевірки на підставі того, що наказ вручено неналежній особі?
    02.02.202680
  • Коли новостворене підприємство стає "середнім" і з якого року аудит є обов’язковим?
    Підприємство створено у 2023 р. За фінзвітністю за 2023 рік - мікропідприємство. За підсумками 2024 року досягло критеріїв "середнього" за двома показниками. Якщо у 2025 році також відповідатиме критеріям "середнього", чи виникне обов’язок обов’язкового аудиту вже за 2025 рік?
    22.01.2026920
  • Доступ податківців до 1С під час перевірки
    Чи зобов’язаний платник податків під час документальної/фактичної податкової перевірки надавати посадовим особам ДПС повний доступ (логін/пароль) до облікової програми 1С (інформаційної бази), чи достатньо надати на вимогу перевіряючих первинні документи, регістри та звітність у паперовій або електронній формі?
    22.01.2026209