Які строки проведення планових перевірок та нарахування штрафів діють у 2025 році?

Запитання 1: За який період податкова має право проводити комплексні перевірки?

Відповідно до приписів п. 39-3.2 ПКУ з метою виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти зобов’язані вживати заходів належної комплексної перевірки за правилами, що підлягають застосуванню відповідно до підпункту 39-3.1.3 пункту 39-3.1 цієї статті.

Окрім того, комплексні заходи державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) можуть також проводитись органами держнагляду (контролю) відповідно до Закону №755.

Якщо у питанні йдеться про документальні перевірки органами ДПС (як це випливає зі змісту запитання), то варто врахувати наступне.

На сьогодні можливий період проведення податкової документальної перевірки потрібно обчислювати, враховуючи наступну інформацію:

• документальна перевірка (крім ЄСВ) проводиться за період, що визначається контролюючим органом з урахуванням базових строків давності – 1095 днів (2555 днів) за ст. 102 ПКУ. Ці строки, однак, продовжуються на період «заморозки», з 18.03.2020 р. до 31.07.2023 р. (включно);
• наприклад, якщо декларація була подана вчасно, і до 18.03.2020 р. вже минуло три роки з граничної дати її подання, і жодних уточнень до неї не подавали, то строк давності для призначення перевірки вже сплинув.  І призначити за власною ініціативою документальну перевірку за звітний період, за який була подана ця декларація  (принаймні, стосовно податку, щодо якого вона була подана) податківці вже не зможуть.  

Якщо ж декларація була подана вчасно, але в період «заморозки» строку давності з 18.03.2020 р. до 31.07.2023 р. (включно), або якщо в зазначений період було подане уточнення до декларації, поданої раніше, то в такому випадку податківці можуть призначати  перевірки з 01.08.2023 р.,  а строк давності (1095/2555 днів) починає обчислюватися з 01.08.2023 р.

Наприклад, якщо до 18.03.2020 р. щодо певної декларації строк давності залишався у кількості 180 днів, то з 01.08.2023 р. у податківців було ці 180 днів для призначення перевірки щодо звітного періоду, за який була подана ця декларація і щодо податку, з якого вона подавалася;

• іноді податкові перевірки не прив’язані до подання звітності (наприклад, фактичні перевірки). Але і щодо них існують строки давності. І як нещодавно наголосив ВС (постанова ВС від 09.09.2024 у справі №280/6832/23), строк давності для фактичних перевірок становить 1095 днів. І сплив цього строку давності теж переривався на період «заморозки»  з 18.03.2020 р. до 31.07.2023 р. (включно).

Тобто, щоб порахувати, за який період податківці можуть призначити фактичну перевірку, рахуємо від поточної дати 1095 днів і додаємо до неї період «заморозки». 

Наприклад, на 1 грудня 2024 р. з дати 01.08.2023 р. минуло 487 днів. Період «заморозки» пропускаємо і рахуємо 1095 – 487 = 608 днів назад від дати 18.03.2020 р. Тобто, податківці зможуть перевірити період з липня 2018 р. (останні два тижні) по листопад 2024 р. – і все тому, що більше 3-х років тривало «замороження» спливу строку давності за ПКУ.  

Про це ми писали тут. 

Запитання 2: Чи мали право зняти податковий кредит за квітень 2020 року? 

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пп. 3.2.2.1 Методики проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, затвердженої Наказом ДПСУ 09.06.2023 року №446, перевірку правомірності відображення (визначення) податкових зобов'язань у податковій звітності з податку на додану вартість на предмет їх завищення/заниження рекомендуємо розпочати з аналізу повноти декларування податкових зобов'язань.

Для початку доцільно узагальнити інформацію про загальну суму податкових зобов'язань за період, який підлягає перевірці.

Також доцільно порівняти динаміку показників податкових зобов'язань задекларованих платником податків згідно з поданими Деклараціями шляхом узагальненого зіставлення обсягу постачання (зареєстровані в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування до них) із задекларованими сумами податку на додану вартість у Деклараціях в розрізі періодів (окремо за роками з урахуванням періоду, який підлягає перевірці) та показниками Декларації (операції, що оподатковуються за ставками 20 %, 7 %, 14 %, операції з вивезення товарів за межі митної території України, інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою).

Також з метою виявлення розбіжностей та ризиків неповної сплати податків доцільним є здійснення аналізу структури та динаміки усіх показників Декларацій (рядок 1.1 - 8) за період, який підлягає перевірці.

За приписами пп. 3.2.2.2 Методики проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, затвердженої Наказом ДПСУ 09 червня 2023 року №446, перевірку відображення у податковій звітності з податку на додану вартість сум податку у податковому кредиті рекомендовано розпочати з дослідження здійснених платником податків операцій та впливу на відображені в Декларації показники.

Тому, правомірність формування ПК та ПЗ з ПДВ перевіряються в межах загальних строків перевірок, які проводяться органами ДПС (про це зазначено у запитанні 1).

Запитання 3: Який термін нарахування штрафних санкцій (1095 днів чи більше)?

Відповідно до п. 102.1 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Таким чином, грошові зобов’язання нараховуються в межах строків проведення перевірки за ст. 102.1 з продовження зупинення цих строків на період з 18.03.2020 р. до 31.07.2023 р. (про що зазначено у запитанні 1).