Як ФОП-бухгалтеру уникнути реєстрації в Держфінмоніторингу?

Відповідь на це питання можна знайти в матеріалах статті: Як укласти договір із клієнтом, щоб не стати суб’єктом фінмоніторингу: поради бухгалтеру!

Тож використовуючи матеріали цієї статті, наведемо відповідь нижче.

Чинне законодавство України дійсно передбачає, що фізичні особи-підприємці, які надають бухгалтерські послуги, можуть потрапляти під дію норм про фінансовий моніторинг. Проте обов'язок реєстрації в Держфінмоніторингу виникає не завжди, а лише за певних обставин.​

Відповідно до Порядку №850, на облік у Держфінмоніторингу повинні ставати особи, які провадять діяльність одноособово та зазначені в пп. «а»-«в» та «е» пп. 7 ч. 2 ст. 6 Закону №361. До них належать, зокрема, бухгалтери-незалежники та ФОПи, що надають бухгалтерські послуги.​

Однак представники Держфінмоніторингу у своїх роз'ясненнях уточнюють критичний момент: обов'язок реєстрації виникає лише тоді, коли бухгалтер безпосередньо причетний до фінансових операцій клієнта. Це означає ситуації, коли спеціаліст має право підпису фінансових, банківських або договірних документів, працює з грошовими коштами (готівкою, переказами через рахунки), або є учасником фінансових схем разом із клієнтами.​

Ключовим для вирішення вашого питання є розмежування двох форматів роботи. 

Перший формат — опрацювання первинної документації. У цьому випадку бухгалтер отримує копії документів, вносить інформацію до облікової системи та формує звітність. Такий підхід кваліфікується як ведення бухгалтерського обліку, але не як участь у фінансових операціях, отже, не потребує постановки на облік у Держфінмоніторингу. 

Другий формат — безпосередня участь у фінансових операціях, коли бухгалтер володіє правом підпису, подає звітність з електронним цифровим підписом клієнта або формує і ініціює платежі. Саме такі дії перетворюють ФОПа на суб'єкта первинного фінансового моніторингу з усіма відповідними обов'язками.​

Для мінімізації ризиків рекомендується укладати з клієнтами договори консультаційного характеру. Предметом таких договорів може бути інформаційно-аналітична допомога, консультування з питань оподаткування та обліку, перевірка правильності заповнення документів, навчання персоналу клієнта — усе це без втручання у фінансові операції. Принципово важливо включити до договору чіткі застереження про те, що виконавець не здійснює обліку господарських операцій, не має доступу до рахунків, каси або первинних фінансових документів клієнта, не веде бухгалтерського обліку в програмі замовника.​

Щодо дозволених дій: ви можете отримувати від клієнтів уже складені первинні документи (накладні, акти, банківські виписки), вносити ці дані до власної бухгалтерської програми, готувати проєкти фінансової та податкової звітності для подальшого підписання клієнтом, перевіряти правильність оформлення документів і надавати рекомендації щодо виправлення помилок. Також дозволяється готувати аналітичні довідки, надавати консультації з обліку та оподаткування, навіть подавати звітність через електронні сервіси клієнта за його згодою, якщо підписує документи саме клієнт.​

Категорично заборонено: підписувати первинні документи від імені клієнта (акти, накладні, платіжні доручення), проводити або ініціювати платежі, мати доступ до банківських рахунків або каси клієнта, користуватися його електронним підписом для подання звітності, створювати документи як учасник господарської операції. Будь-яка з цих дій автоматично перетворює вас на суб'єкта первинного фінансового моніторингу зі всіма наслідками, включаючи обов'язкову реєстрацію та проведення процедур фінмоніторингу.​

Висновки:

1. ФОП-бухгалтер не зобов'язаний реєструватися в Держфінмоніторингу, якщо його діяльність обмежується консультуванням, опрацюванням копій документів та підготовкою проєктів звітності без права підпису та доступу до фінансових операцій клієнта;
2. Для уникнення статусу суб'єкта первинного фінмоніторингу необхідно укладати договори консультаційного характеру з чітким застереженням про відсутність доступу до рахунків, первинних фінансових документів та права підпису від імені клієнта;
3. Критичною межею є участь у фінансових операціях: будь-які дії з підписання документів, ініціювання платежів або використання електронного підпису клієнта автоматично створюють обов'язок постановки на облік у Держфінмоніторингу.