Перевірка за листом Держпраці: відповідальності за невиконання вимог не передбачено

Справді, час від часу подібні листи потрапляють на стіл керівників багатьох підприємств.

Зі змісту такого листа, як правило, стає зрозумілим, що така турбота спричинена Розпорядженням КМУ від 02.03.2010 р. №359-р «Про затвердження плану заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення».

На місцях створено регіональні, районні та міські робочі групи із забезпечення контролю за легалізацією заробітної плати та зайнятості населення.

Такі спеціально створені робочі групи проводять моніторинг:

— середньооблікової кількості працівників, зокрема тих, що виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру та за яких сплачуються податки і збори (обов'язкові платежі). Періодичність — щомісяця;

— розміру заробітної плати, заявленого в оголошенні про прийняття на роботу, та фактичного розміру заробітної плати з використанням інформації органів державної статистики про фактичний обсяг доходів, зокрема заробітну плату, одержану з інших джерел згідно із законодавством. Періодичність — постійно.

Щодо функцій контролю, то цим розпорядженням КМУ надав право контролю за діяльністю суб'єктів господарювання, які мають значні доходи, але офіційно виплачують заробітну плату, меншу від розміру мінімальної зарплати чи на рівні мінімальної зарплати. Періодичність здійснення таких заходів визначено як на постійній основі.

До таких робочих груп входять: ДПС, Пенсійний фонд України, Держпраці, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

До речі, якщо звернутися до чинного законодавства, зокрема до статей 13, 16, 24 Закону від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про місцеві державні адміністрації» чи Закону від 09.04.99 р. №586-ХIV «Про оплату праці», то місцеві держадміністрації як місцеві органи виконавчої влади здійснюють контроль, зокрема, за охороною праці та своєчасною оплатою праці не нижче від визначеного державою мінімального розміру.

Отже, з наведеного вище можна дійти висновку, що спеціально створені робочі групи при райдержадміністраціях цілком законно збирають певну інформацію щодо стану виплат і розмірів зарплати у певному регіоні для забезпечення виконання розпорядження КМУ, яку надалі надсилають до Мінпраці для узагальнення та подання КМУ.

Увага! Жодних наслідків для госпсуб'єктів це розпорядження не має.

Говорити, що такий контроль має форму перевірок, теж неправильно, навіть попри те, що у таких листах-запрошеннях висувається вимога обов'язкової присутності керівника, головного бухгалтера, які мають надати штатний розпис, документи, що свідчать про нарахування та виплату зарплати (звіт за ф. №1ДФ), тощо.

Такий збір інформації не підпадає під визначення терміна «контроль», як його розуміють суб'єкти господарювання. Адже таку форму контролю не визначено законом як перевірки (планові чи позапланові) з певною періодичністю. Не встановлено й критеріїв відбору відповідних господарських суб'єктів, яких слід запрошувати на такі співбесіди для проведення контролю у сфері праці.

Дуже цікавою є інформація, розміщена на веб-сайті Мінфіну http://forum.minfin.gov.ua/viewtopic.php?f=76&t=1941, а саме:

1) під особливу увагу потрапляють перевірки «легалізації» працівників та зарплати, які проводяться за зверненнями громадян з питань їхнього неофіційного працевлаштування та за дорученням правоохоронних органів власне з цих питань. Такі перевірки, як правило, проводяться комплексно, шляхом виїзного обстеження підприємств із залученням представників органів прокуратури, райадміністрацій, податкової інспекції, ДСБЕЗу тощо;

2) питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятості населення належать до компетенції Держпраці України.

Держінспекція з праці у листі від 24.05.2013 р. №210/21/01/2366-13 також висловилася досить критично: нагляд за додержанням законодавства про працю на законних підставах здійснюють, зокрема, Держінспекції з праці України та її територіальні органи (незалежно від створених за їхньою участю комісій органів місцевого самоврядування).

Як зазначено у наведеному листі, плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника чи його заступника або уповноваженої особи госпсуб'єкта.

У разі проведення невиїзної перевірки у приміщенні Держпраці України або її територіального органу оригінали первинних документів для перевірки надаються керівником чи його заступником або іншою уповноваженою особою суб'єкта господарювання. У більшості випадків такі перевірки проводяться за бажанням керівників суб'єктів господарювання. За відсутності у госпсуб'єкта адміністративного приміщення керівника може бути запрошено (а не викликано) до приміщення Держпраці України або її територіальних органів.

Тож наскільки суб'єкт господарювання готовий виконувати вимоги листів від органів місцевого самоврядування, — вирішувати лише йому. Проте відповідальності за невиконання вимог такого листа законодавство не встановлює.