Строк давності інспекційних відвідувань Держпраці

Ані КЗпП, ані Постанова №823 не містить інформації про терміни давності  інспекційних відвідувань Держпраці з питань дотримання норм трудового законодавства.

Законодавством не встановлено строків давності на проведення перевірок органами Держ­праці. Тож підприємство можуть перевірити без обмеження строком за будь-який період його діяльності.

Як відомо, більшість документів, які стосуються трудових відносин, повинні зберігатися на підприємстві набагато довше, ніж усі інші.

Нормативно-правовим актом, який використовується усіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, є Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту №578/5. Указані у ньому строки є мінімальними, скорочувати їх не можна (п. 1.7 Переліку №578/5).

Так, реєстраційні журнали з кадрових питань, трудові договори, особові картки працівників мають зберігатися протягом 75 років (п. 121, 492, 499 Переліку №578/5). Отже, перевірити можуть навіть те, що відбувалося протягом усієї діяльності підприємства.

За порушення вимог законодавства про працю та охорону праці посадова особа підприємства притягується, зокрема, до адміністративної відповідальності (ст. 41 КУпАП). У такому разі адмінстягнення накладається (ст. 38 КУпАП):    

• щодо разових порушень – протягом двох місяців із дня вчинення;    
• триваючих порушень – не пізніше як через два місяці з дня їх виявлення.

На жаль, законодавство не містить визначення поняття «триваюче правопорушення», але з роз’яс­нень держорганів випливає, що таким є правопорушення, яке можна виявити в ході перевірки (воно має місце тоді, коли йде перевірка), наприклад, див. тут. Порушення законодавства про працю, як правило, є триваючими.

Тепер, що стосується штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП. Вони є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 ГКУ. Тому на них не поширюються строки давності, установлені ст. 250 ГКУ, – 6 місяців із дня виявлення порушення. Інших строків давності законодавством не передбачено.