Якщо на підприємстві нема бухгалтера, звітність може подавати уповноважена аудиторська або інша фірма

Згідно з п. 48.5 ст. 48 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу ДПС. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Підпунктом «а» п. 49.3. ст. 49 ПКУ передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, особисто платником податків або уповноваженою на це особою.

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV, зі змінами та доповненнями, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна та участі в управлінні трудовим колективом. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва госпдіяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади й органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юрособами та громадянами, формує адміністрацію підприємства та вирішує питання діяльності підприємства у межах і порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі — ЦКУ) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно зі ст. 244 ЦКУ представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами). Згідно з п. 1 ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Отже, юрособа може визначити уповноваженою особою аудиторську або іншу фірму згідно з договором для подання звітності та представництва його інтересів в органах ДПС, у разі коли штатним розписом не передбачено посади головного бухгалтера, якщо ці відносини оформленні відповідними документами.