Розірвання договору в односторонньому порядку у 2026 році: чи потрібна додаткова угода?

Можливість розірвання договору в односторонньому порядку

Загальні положення про розірвання договору регулюються приписами ст. 651–654 ЦКУ. 

Розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Із системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку тільки якщо це прямо передбачено в договорі або законом.

Таким чином, з метою оцінки фактичної можливості розірвання певного договору в односторонньому порядку необхідно врахувати законодавчі норми, що регулюють відповідний вид договору (підряд, оренда, купівля – продаж, тощо) та безпосередні умови договору, що підлягають потенційному розірванню.

Порядок розірвання договору в односторонньому порядку

Розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ділового обігу) (ст.654 ЦКУ).

За загальним правилом та звичаєм ділового обороту (ділового обігу), якщо розірвання договору здійснюється в односторонньому порядку, то воно передбачає повідомлення іншої сторони договору про таке розірвання відповідним листом. Укладання додаткової угоди не передбачається, оскільки остання обумовлює підпис обох сторін, одна з яких може бути не зацікавлена в такому розірванні, а відтак, сторона, що ініціює таке розірвання не зможе досягти відповідної мети.

У разі якщо умови конкретного договору, що підлягає розірванню, не відображають чіткий алгоритм дій щодо змісту такого повідомлення, рекомендуємо у листі відобразити:

• Правову підставу, тобто право сторони ініціювати розірвання договору в односторонньому порядку, зазначивши відповідний пункт договору; 
• Фактичну підставу, тобто наявність передбачених договором фактичних обставин, що склались між сторонами та надають право на розірвання договору в односторонньому порядку, коротко зазначивши обставини, докази, що їх підтверджують, дату виникнення, тощо;
• Дату, з якої договір вважається розірваним, зазвичай порядок обрахунку вказаної дати зазначається в договорі. Наприклад, договір вважається розірваним на 10-й день після повідомлення іншої сторони тощо. 

Зазначене повідомлення слід надсилати в порядку та у спосіб, передбачений договором (електронним листом на офіційну адресу, за допомогою електронного обміну документів, засобами поштового зв’язку, тощо). У разі відсутності у договорі умов офіційного листування між сторонами рекомендуємо надіслати останній лист звичайним для Ваших правовідносин способом обміну листами та додаткового в обов’язковому порядку засобами поштового зв’язку на офіційну адресу місцезнаходження Вашого контрагента, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань цінним листом з описом вкладеного та продублювати вказаний лист на офіційну електронну пошту контрагента, підписавши Ваше повідомлення цифровим підписом. 

Висновок

• Для визначення права та порядку розірвання договору в односторонньому порядку необхідно дослідити норми права, що регулюють взаємовідносини щодо Вашого договору та зміст самого договору;
• Чітко виконувати умови, визначені в законі чи договорі щодо строку повідомлення та порядку розірвання, в тому числі направлення повідомлення про розірвання та вимог, що ставляться до його змісту, зберігши докази такого виконання;
• За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не передбачає укладання додаткової угоди, достатнім вважається повідомлення іншої сторони про ініціювання такого розірвання.