• Посилання скопійовано

Основні вимоги до операції фінансового лізингу: юридичне оформлення

Які основні вимоги до операції фінансового лізингу з точки зору юридичного оформлення?

Відносини лізингу на рівні законів регулюються трьома нормативними актами: Цивільним кодексом (параграф 6 глави 58), Господарським кодексом (ст. 292) та Законом України від 16.12.97 р. №723/97 «Про фінансовий лізинг» (далі — Закон про фінансовий лізинг).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦКУ, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування:

1) майно, що належить лізингодавцю на праві власності й було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або

2) майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).


Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГКУ, лізинг— це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням з лізингоодержувачем у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Як випливає з наведеного вище, у визначенні змісту договору лізингу в ЦКУ та ГКУ є деякі розбіжності. Розбіжності є й при визначенні видів лізингу: згідно з ЦКУ лізинг може бути прямий та непрямий, а згідно з ГКУ — фінансовий або оперативний (залежно від особливостей здійснення лізингових операцій), та зворотний, пайовий, міжнародний (залежно від форми здійснення лізингу). При цьому ГКУ, на відміну від ЦКУ, не наводить яких-небудь ознак зазначених у ньому видів лізингу.

Як ЦКУ (ч. 3 ст. 806), так і ГКУ (ч. 7 ст. 292) щодо докладнішого регламентування відносин лізингу відсилають до інших законодавчих актів. Єдиним законом, який, крім уже згаданих ЦКУ та ГКУ, визначає загальні правові та економічні засади лізингу, є Закон про фінансовий лізинг.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону про фінансовий лізинг, за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) згідно з передбаченими лізингоодержувачем специфікаціями та умовами і передати її у користування останнього на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Суттєвим також є те, що за договором фінансового лізингу не передбачається переходу права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача після закінчення строку договору.

Зверніть увагу: при укладенні договору фінансового лізингу лізингодавець ще не є власником речі, що підлягає передачі за договором. На нього покладається обов'язок придбати її у власність. У зв'язку з цим відносини фінансового лізингу відповідають визначенню непрямого лізингу згідно з ч. 1 ст. 806 ЦКУ. Прямий же лізинг, тобто договір лізингу, згідно з яким лізингодавець передає або зобов'язується передати лізингоодержувачу в користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, не регулюється положеннями Закону про фінансовий лізинг, а нормами ЦКУ та ГКУ.

Закон про фінансовий лізинг у співвідношенні з ЦКУ слід розцінювати як закон, який визначає особливості регулювання відносин за договором фінансового лізингу, тобто є спеціальним у регулюванні зазначених відносин. Це випливає з ч. 2 ст. 806 ЦКУ, згідно з якою «до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом* та законом». А ось щодо співвідношення Закону про фінансовий лізинг та ГКУ у регулюванні відносин за договором фінансового лізингу, то, на нашу думку, в цьому випадку визначальне значення має зміст норми, наведеної у п. 1 ст. 2 Закону про фінансовий лізинг, згідно з якою «відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом». Таким чином, враховуючи те, що закони (в т.ч. і ГКУ) та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності Законом про фінансовий лізинг (тобто до 16.01.2004 p.), діють у частині, що не суперечить цьому закону (ч. 2 ст. 19 Закону про фінансовий лізинг), при регулюванні відносин саме фінансового лізингу положення ГКУ не застосовуються.

* Йдеться про параграф 6 «Лізинг» глави 58 ЦКУ

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Кондзелка Марьяна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Договірні відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Договірні відносини»

  • Доплати за гіг-контрактами та оформлення результатів робіт
    Резидент Дія Сіті має укладені гіг-контракти, згідно з якими проводиться нарахування доходів виконавцям. Планується, крім винагороди за гіг-контрактом, виплачувати виконавцям додаткову винагороду або доплату. Чи обов’язково оформляти акт виконаних робіт виконавцям по гіг-контракту? Яким чином оформлюються доплати гіг-контрактникам? Яка ставка ПДФО застосовується на доплату до гіг-контракту?
    02.10.202434
  • Договір підряду: повідомлення в ТЦК та оподаткування винагороди
    ТОВ на ЄП укладає договір підряду з фізособою, чоловіком призовного віку, на надання послуг з перевезення. Чи подавати інформацію про таку фізособу в ТЦК та СП? Чи утримувати з суми винагороди за надані послуги ПДФО та ВЗ та нараховувати ЄСВ? Якщо сплачувати ЄСВ, чи буде цій фізособі нараховуватися стаж для пенсії?
    23.05.20241 248
  • Договір надання послуг з персоналу нерезидентом
    Підприємство хоче укласти договір із Туреччиною на послуги на території України. Послуги полягають у тому, що фізособи турецької фірми працюватимуть на наших рибальських суднах. Які податки чекають на підприємство? Що треба турецькій фірмі, щоб надіслати сюди своїх людей?
    26.11.2021166
  • Зменшення ціни отриманих послуг після виконання договору
    Підприємство – платник податку на прибуток отримало послуги в 2020 році. У 2021 році було зменшено ціну послуг на підставі акту-коригування від 31.05.2021 р. На яку дату потрібно провести ці зміни в бухобліку? Чи потрібно уточнювати показники звітності за 2020 рік?
    22.06.20211 199
  • Договір комісії на відступлення права вимоги
    За договором комісії комітент доручає комісіонеру право вимоги свого боржника у розмірі 5 млн грн (за ПФД) за винагороду - 1 млн грн. Як в бухобліку відображається така операція та чи виникає дохід?
    02.06.20219451