Повернути кошти через РРО можна, зареєструвавши у його фіскальній пам'яті від'ємну суму

Торговельні підприємства, які застосовують РРО, повинні всі розрахункові операції проводити через РРО (п. 1 ст. 3 Закону про РРО)¹. Під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівки, платіжних карток за місцем реалізації товарів (послуг) або видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО). Тож видача готівкових коштів за повернений товар — це і є розрахункова операція, а отже, під час її проведення слід застосовувати РРО.

¹ Або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у вста- новленому порядку розрахункових книжок. Але цей варіант ми не розглядаємо.

---

 

Саме повернення коштів через касовий апарат залежить від технічних особливостей такого РРО (п. 4.7 Порядку реєстрації РРО). Тому слід виділяти два варіанти оформлення розрахункової операції:

варіант 1 — реєстрація від'ємної суми у фіскальній пам'яті РРО. Цей варіант може підійти тим, у кого алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Після проведення розрахункової операції роздрукуйте на РРО фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2) та передайте його покупцеві, який повертає товар;

варіант 2 — повернення коштів за допомогою операції «Службова видача». Такий варіант слід використовувати у випадках, коли РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. I тут слід видати покупцеві фіскальний чек, яким оформлено операцію.

Заборонено реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно» (п. 4.7 Порядку реєстрації РРО).

Трапляється, що для виплати покупцеві коштів за повернутий товар не вистачає готівки у скриньці РРО. У такому випадку радимо:

— або отримати додаткову суму з основної каси підприємства. При цьому касир основної каси на суму, яку він видає, повинен виписати ВКО, а операціоніст РРО під час отримання такої готівки у скриньку касового апарата повинен зробити службове внесення на суму отриманих коштів;

— або скористатися нормами ч. 7 ст. 8 та ч. 3 ст. 9 Закону про захист прав споживачів, де зазначено, що коли підприємство не може повернути гроші (за повернутий товар) у день, коли клієнт звернувся з таким проханням, такі кошти можна віддати йому іншого дня за домовленістю сторін, але в межах семи днів від дати повернення товару.

Додатково згадаємо про заповнення Книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) під час повернення коштів за товари. Так, у графі 8 р. 2 «Видано при поверненні товару» КОРО показують суму, видану покупцеві. А у графі 4 р. 2 «Службова видача» суму повернення коштів показують тільки у випадку, коли під час видачі коштів було використано варіант з оформленням цієї видачі операцією «Службова видача». Та якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення і видачі, графи 3 і 4 р. 2 можна не заповнювати (п. 7.7 Порядку реєстрації КОРО та РК). При цьому суми повернених коштів (графа 8 р. 2) у КОРО не зменшують загальної суми виручки, а тому до графи 5 р. 2 потрапить загальна сума готівки, отриманої від реалізації за день. I ще не потрібно відповідно зменшувати показники у графах 6 та 7 р. 2 КОРО.

Також на бажання СГ у графах 5 — 8 розділу 2 КОРО можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.