Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) нарахування і утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, iншi заохочувальні та компенсацiйнi виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються вiдповiдно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул (частина друга ст. 7 Закону №2464).
Згідно з п. 1 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 № 460/26905 (далі – Порядок №435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок.
Таблиця 6 додатка 4 до Порядку №435 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахування кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку.
Графа 10 «код типу нарахувань» заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1-13.
Якщо платником самостійно донараховано суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нараховану в попередніх звітних періодах, застосовується код типу нарахувань 2:
2 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску.
У разі, якщо за результатами акта перевірки контролюючого органу донараховано суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нараховану в попередніх звітних періодах, застосовується код типу нарахувань 11:
11 - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці фіскальними органами донараховано суму єдиного внеску.
Таким чином, донарахована заробітна плата звільненому працівнику за результатами самостійно виявленої помилки, або акта перевірки контролюючого органу, є базою нарахування та утримання єдиного внеску та відображається в таблиці 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску із застосуванням кодів типу нарахувань 2 або 11.