Роботодавці — це страхувальники у значенні, встановленому п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ, тобто особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати ЄСВ як страховий внесок за інших застрахованих осіб (найманих працівників).
Сім видів роботодавців визначені в абзацах 2 — 8 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону про ЄСВ. Розгляньмо за порядком кожний вид.
Роботодавці — юридичні особи, які використовують працю найманих осіб. Це такі юридичні особи та їх підрозділи:
— підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання;
— філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Під цей вид роботодавців потрапляють усі юрособи, які використовують найману працю як за трудовими, так і за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД), з фізичними особами, що не є підприємцями, або якщо фізособа має статус підприємця, але роботи за ЦПД не відповідають видам його підприємницької діяльності. Наприклад, юридичною особою — платником податку на прибуток укладається ЦПД на виконання ремонтних робіт з підприємцем 2 групи на єдиному податку з видом діяльності «оптова торгівля». У такому випадку така юрособа буде належати до роботодавців цього виду.
Роботодавці — фізичні особи-підприємці (далі — ФОП).
Цей вид роботодавців теж використовує працю фізичних осіб на умовах:
— трудового договору, що регулюється КЗпП.
— на умовах ЦПД на виконання робіт або надання послуг, що регулюється ЦКУ.
При цьому обидва вищезазначені види роботодавців не утримують ЄСВ з договорів цивільно-правового характеру, укладених з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, оскільки такі підприємці самостійно сплачують ЄСВ з винагороди, яку вони отримують за такими договорами.
Фізичні особи (в тому числі підприємці і ті, які займаються незалежною професійною діяльністю), які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту). Коли такі фізичні особи є роботодавцями, то вони є страхувальниками для своїх працівників і сплачують ЄСВ за таких працівників на загальних підставах. Таким чином, платником ЄСВ за найманого працівника може бути будь-який пересічний громадянин.
Роботодавці — дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами. Навіть працюючи за кордоном у дипломатичному представництві України, громадяни України — працівники такого представництва зберігають статус застрахованих осіб і страховий стаж.
Роботодавці — дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), розташовані на території України. Стосовно сплати ЄСВ дипломатичні представництва інших кран, розташовані в Україні, повинні виконувати свої обов'язки як звичайні роботодавці. При цьому іноземці, які працюють у зазначених представництвах і установах на території України, не зазначені в Законі про ЄСВ як платники ЄСВ. А отже, іноземному представництву доведеться сплачувати ЄСВ тільки з доходів працівників, які є громадянами України.
Роботодавці — підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства. Оскільки для вищевказаних соціальних виплат встановлено окрему ставку ЄСВ, то особи, які виплачують такі виплати, визначені Законом про ЄСВ окремо. Зазначені виплати виплачуються лише застрахованим особам, що вказані у п. 9 — 14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ. Зокрема, це особи, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами й отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами та особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини.
Роботодавець — інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах, що наведені вище для перших двох видів роботодавців — зокрема, на умовах трудового договору або договору цивільно-правового характеру (окрім договорів цивільно-правового характеру з підприємцями в межах обраних ними видів підприємницької діяльності).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись