• Посилання скопійовано

Допомога по частковому безробіттю: який наказ треба оформити, аби отримати?

Який наказ треба оформити, щоб отримати допомогу по частковому безробіттю?

У Порядку №306 говориться, що це має бути наказ зі зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності.

Проте багатьох роботодавців хвилює питання, як це зупинення або скорочення діяльності трактуватиметься згідно КЗпП.

З тексту Порядку №306 можна побачити, що допомога надаватиметься на працівників, які втратили частину зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку зі зупиненням (скороченням) діяльності їх роботодавців.

Проте чітко, який саме з варіантів, передбачених КЗпП, дій роботодавця під час карантину підходить для отримання допомоги, в Порядку так і не було зазначено. Ясність внесена лише по одному запитанню — оплачуваний простій під часткове безробіття не потрапляє. Відпустки, тим більш оплачувані, також ні.

Тому, щоб отримати допомогу, все ж таки оформити доведеться наказ про зупинення (скорочення) діяльності на час карантину і скорочення тривалості робочого часу (із визначенням посад працівників, для яких це скорочення встановлюється).

При цьому, щоб отримати таку допомогу, скорочені робочі години не повинні оплачуватися роботодавцем. Адже допомога, по суті, має бути компенсацією втрати зарплати, а не додатковою виплатою до неї.

Та чи не порушується при цьому трудове законодавство? Адже КЗпП така ситуація не передбачена. Зараз ми вже маємо роз'яснення від територіальних органів Держпраці, які заспокоюють. Про що ми писали тут.

Держпраці в коментованому роз'ясненні вважає, що порушень немає!

Підставою для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину є втрата застрахованими особами заробітної плати або її частини, внаслідок вимушеного часткового або повного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ.

Обмеження діяльності суб'єктів господарювання встановлені Постановою №211.

Держпраці погоджується, що чинним законодавством про працю не визначена процедура зупинення (скорочення) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ. Але не вважає це проблемою роботодавця. Навпаки, для роботодавця це навіть краще.

Держпраці пояснює, що до цієї процедури не може застосовуватися порядок запровадження зміни істотних умов праці, передбачений ст. 32 КЗпП. Тобто попереджати працівників про зупинення/скорочення діяльності і про скорочення в них через це робочих годин за 2 місяці не обов'язково!

Крім того, на думку Держпраці, зупинення (скорочення) діяльності суб'єктів господарювання, передбачене Постановою №211, не є простоєм, визначеним ст. 34 КЗпП.

Зупинення (скорочення) діяльності оформляється наказом власника або уповноваженого ним органу за наявності умов, передбачених Постановою №211.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/ЄСВ, соціальний захист

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЄСВ, соціальний захист»

  • ЄСВ за працівника з інвалідністю в резидента Дія Сіті: чи донараховувати до мінімального внеску?
    ТОВ - резидент Дія Сіті працевлаштувало за основним місцем роботи особу з інвалідністю на 0,25 ставки. Заробітна плата нараховується в розмірі, меншому за мінімальну. Компанія сплачує ЄСВ за ставкою 22% від фактично нарахованої зарплати. Чи потрібно донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску?
    04.09.202522
  • Отримання декретних виплат ФОПа після зміни системи оподаткування та не сплати ЄСВ за себе
    Чи зможе фізособа-підприємець отримати допомогу по вагітності та пологах, якщо в першому кварталі вона сплачувала ЄСВ на ЄП, а з другого кварталу перейшла на загальну систему, де не мала доходу і не сплачувала ЄСВ?
    28.08.202535
  • ЄСВ на допомогу по вагітності та пологам: донарахування до мінімалки
    В останньому місяці відпустки по вагітності та пологам працівниці нараховано лише частину допомоги по вагітності та пологам. Інших нарахувань (заробітної плати, премій) у цьому місяці немає. Чи потрібно в такому випадку донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску?
    28.08.202550
  • Зберігання звітності з ЄСВ та документів обліку зарплати на підприємстві
    Чи потрібно завіряти звітність, подану через M.E.Doc з відповідно накладеними ключами КЕП, мокрою печаткою та оригінальним підписом керівника? Чи роздрукованої копії такої звітності із програми достатньо для зберігання і подальшого архівування? Які документи по зарплаті обов'язково повинні зберігатися на підприємстві і який термін їх зберігання?
    25.08.20254 06511
  • Нецільова матеріальна допомога працівника: що з оподаткуванням?
    Колективне підприємство надає нецільову матеріальну допомогу раз на рік кожному працівнику (не всім працівникам в один день, а окремо - датою отримання заяви з проханням на допомогу у зв'язку з скрутним становищем тощо). Згідно з колективним договором, сума допомоги становить 4240 грн у 2025 р. Чи може підприємство надати допомогу у більшому розмірі, ніж 4240 грн. Якщо так, то оподаткування таке: 4240 грн виплачується без податків, різниця перебільшення грн оподатковується ПДФО, ВЗ та без ЄСВ? Якщо допомогу раз на рік отримує (хоч в різні дати) кожен працівник, чи не буде податкова вважати, що це дорівнює до зарплатні та намагати оподатковувати на повну суму матдопомоги?
    22.08.2025100